Його збудували просто на місці звалища: чого ще ви не знали про київський велотрек

У самому центрі Києва, там, де колись простягався Афанасіївський яр – одна з найбільш суперечливих локацій тогочасного Києва, вже понад століття існує справжня перлина світового велоспорту — Київський велотрек. Ця унікальна споруда просто неба не лише входить до десяти найкращих велотреків Європи, а є живою історією, що поєднує спорт, культуру та незламний дух киян.

Київський велотрек — це не просто спортивна арена, а унікальний символ незламності, що пройшов крізь війни, реконструкції та загрозу знищення, щоб сьогодні знову дарувати киянам радість швидкості та спорту. "Телеграф" розповість про нього докладніше.

Від звалища до циклодрому

Все почалося з мрії киянина Івана Пилиповича Біленка, який у 1912 році отримав дозвіл на будівництво велосипедного треку на незабудованій ділянці Афанасіївського яру. Місце обрали непростим — раніше тут було звалище та яр, що стікав у долину річки Либідь. Але саме ця локація стала "щасливою" для одного з найстаріших велотреків Європи.

У 1913 році офіційно відкрився "циклодром" — так тоді називали велотрек. Це був справжній культурно-спортивний комплекс: окрім велоперегонів, тут працювали велопрокат, ремонтна майстерня, літній кінотеатр і навіть театр з оркестровою ямою. Київський велотрек одразу став не просто спортивною ареною, а центром активного життя столиці.

Сучасна адреса велотреку – вулиця В’ячеслава Липинського, 15. Ця локація знаходиться неподалік від вулиць Богдана Хмельницького, Івана Франка та Михайла Коцюбинського, а також недалеко від музею "Золоті Ворота".

Століття змін та реконструкцій

За понад століття існування велотрек неодноразово змінював свій вигляд, пристосовуючись до нових часів та вимог. У 1930-х роках земляне покриття замінили на асфальтне, у 1949 році провели капітальний ремонт із бетонуванням доріжки та реконструкцією трибун.

Особливо масштабні зміни відбулися в 1978-1980 роках, коли велотрек готували до Олімпійських ігор у Москві. Бетонне покриття накрили дерев'яними лагами з модрини, що надало треку сучасного професійного рівня. Технічні характеристики вражають і сьогодні: довжина доріжки — 286 метрів, ширина на віражах — 8 метрів, максимальний кут нахилу — 38 градусів. Трибуни вміщують близько тисячі глядачів.

Боротьба за збереження

У 1998 році Київський велотрек отримав заслужений статус пам'ятки історії та архітектури. Здавалося б, це мало назавжди захистити унікальну споруду, але початок 2000-х приніс нові виклики. Плани будівництва житлового комплексу на території велотреку поставили його під загрозу знищення.

У 2009 році частину велотреку було зруйновано, що викликало бурхливий спротив киян та громадських активістів. Почалася справжня битва за збереження історичної спадщини. Тривала боротьба увінчалася успіхом — у 2014 році було ухвалено рішення про відновлення велотреку. Реконструкція тривала кілька років, і у 2017 році оновлений Київський велотрек урочисто відкрили для киян та гостей столиці.

Сьогодні велотрек переживає новий розквіт. Тут не лише проводяться спортивні змагання національного та міжнародного рівня, а й діє безплатна велошкола для дітей. Велотрек став популярним місцем зустрічей, тренувань та культурних подій, повернувши собі статус важливого осередку громадського життя Києва.