Українці на колінах прощаються з журналісткою Вікторією Рощиною

Вікторія Рощіна — українська журналістка, яка загинула у російському полоні — 8 серпня на у Києві відбувається прощання з нею. Тіло мужньої журналістки Росія повернула наприкінці квітня, її особу ідентифікували за допомогою ДНК-експертизи.

На прощанні з Вікторією Рощиною перебуває кореспондент "Телеграфа" Ян Доброносов. Церемонія розпочалася у Михайлівському Соборі.

Коротка цивільна церемонія пройде на Майдані Незалежності о 13:00. О 14:00 журналістку поховають на Байковому кладовищі. На Майдані віддати останню шану Вікторії Рощиній зібралося багато українців — люди на колінах прощаються з мужньою жінкою, яку вбили росіяни.

Вікторія Рощина двічі потрапляла у російський полон

Журналістка, лауреатка премії "Мужність у журналістиці" 2022. Народилася у 1996 році у Запоріжжі — загинула у полоні окупантів у 2024 році.

Вікторія зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово окупованих територіях, туди поїхала як журналістка. Лише у травні 2024 року російська сторона підтвердила, що утримує жінку у полоні. 10 жовтня того ж року батькові журналістки повідомили про її смерть під час етапування з Таганрога до Москви.

Силовики ФСБ РФ затримували кореспондентку ще у березні 2022 року. Тоді вона готувала матеріали про воєнні дії у Запорізькій та Донецькій областях. Рощина планувала поїхати до Маріуполя, щоб показати всю правду про російське вторгнення.

Тоді вона пробула в російському полоні 10 днів, її звільнили. Однак це не зупинило кореспондентку, і вона продовжила працювати. У 2022 році Рощина отримала нагороду Міжнародного жіночого медійного фонду "За мужність у журналістиці".

Факти з життя Вікторії Рощиної

• На сайті "Української правди" у профілі автора Вікторії Рощиной зазначено, що вона працювала в журналістиці з 16 років. Рощина спеціалізувалася на темах криміналу, правозахисної діяльності та судової системи.
• Крім "Української правди" та Hromadske, Рощина співпрацювала з "Українським радіо", UA: Першим та виданням "Цензор.нет".
• До 2022 року журналістка їздила до Москви, до місць, де утримували українських в’язнів, працювала над фільмом про полонених українських моряків.
• Після початку повномасштабної війни Вікторія готувала матеріали про життя на окупованих теренах.