Головне завдання — переконати Трампа: що має робити Європа до та після зустрічі на Алясці

Розмова запланована на 15:00 за Києвом. Мета зрозуміла — узгодити позиції напередодні саміту Трампа та Путіна на Алясці вже цієї п’ятниці, 15 серпня. З американського боку в розмові також візьме участь віцепрезидент США Джей Ді Венс. У нещодавньому інтерв’ю Fox News він, зокрема, заявив, що США припиняють фінансування війни в Україні, бо хочуть досягти мирного врегулювання.

«Якщо європейські країни бажають взяти ініціативу на себе та закуповувати озброєння у наших виробників — ми не заперечуємо. Але самостійно фінансувати це надалі ми не будемо», — додав Венс.

Місяць тому, сидячи в Овальному кабінеті поруч із генсеком НАТО Марком Рютте, Дональд Трамп дав згоду на продаж Україні зброї, яку купуватимуть європейські країни-члени Альянсу, плюс Канада. Але, що ще можуть зробити союзники, щоб посилити як українську, так і свою власну оборону?

В рамках постійної рубрики «Нова Європа цікавиться» Центр «Нова Європа» та ТСН.ua поставили українським і закордонним експертам питання:

«Як би ви оцінили поточну готовність та зобов’язання західних партнерів України, зокрема в рамках ЄС, зміцнити обороноздатність України в короткостроковій та середньостроковій перспективі, чи-то шляхом спільного виробництва, прямих інвестицій, чи постачання військової техніки; та які фактори наразі сприяють або могли б сприяти подальшій взаємодії в оборонно-промисловому секторі України?».

Раніше ми вже надали розлогий аналіз Джеймса Шерра, почесного співробітника Міжнародного центру оборони та безпеки (Таллінн, Естонія). Зараз публікуємо відповідь посла Данії в НАТО у 2010-2014 роках Карстена Зондергаарда.

Західна підтримка піддалася суттєвим змінам від початку російської агресії проти України. Проте, все ж таки, деякі партнери роблять набагато більше, ніж інші.

Постає питання: як посилити наявну допомогу?

На цю мить, США відходять від того, щоб просто давати озброєння, а обирають продавати його. Є група країн, які не проявляють інтересу щодо підтримки України. Їхня допомога доволі мала. Інші ж продовжують не тільки надавати озброєння, але й роблять набагато більше. Вони купують нове та краще спорядження, і інвестують в українське виробництво.

Над Україною нависла довготривала екзистенційна загроза. Це логічно, що Захід має інвестувати і у власну промислову базу. Цього можна досягти за допомогою приватного та державного капіталу — як в Україні, так і в європейських країнах. Війна стає важливим рушієм промислових інновацій.

Яскравим прикладом стали дрони та електронна боротьба. Якщо інвестувати в це, можна отримати суттєву вигоду від інновацій.

Інвестиції відкривають шлях для двостороннього руху. Вони підвищать прогнозованість, без додаткових зупинок і затримок. Але — й тут є «але». Щоб цей процес рухався вперед, Україна повинна поліпшити бізнес-середовище. Сумніви щодо готовності України боротися з корупцією аж ніяк не сприяють цьому.