Біорізноманіття під загрозою: чому Вірменія – невдалий вибір для проведення COP17
Біорізноманіття під загрозою: чому Вірменія – невдалий вибір для проведення COP17

Біорізноманіття під загрозою: чому Вірменія – невдалий вибір для проведення COP17

У жовтні 2026 року у Вірменії відбудеться COP17 – Конференція Сторін Конвенції ООН про біологічну різноманітність. Метою заходу є узгодження дій країн світу щодо порятунку природи та забезпечення гармонії між економічним розвитком та збереженням біорізноманіття.

Водночас самі вірменські екологи, громадські організації та ЗМІ б'ють на сполох: сторона конференції, що приймає, – офіційний Єреван – не в змозі зупинити катастрофічне забруднення повітря, отруєння водойм і золотовидобуток, які вже протягом багатьох років руйнівно впливають на біорізноманіття у Вірменії.

Забруднення повітря: невидима загроза

За даними швейцарської компанії IQAir, що спеціалізується на контролі якості повітря та його очищенні, повітря, яким дихає населення Єревана – небезпечне. У 2024 році у вірменській столиці концентрація небезпечних частинок PM2.5 уп'ятеро перевищувала межу, встановлену ВООЗ. Ці мікрочастинки непомітні оку, але проникають глибоко у легені. У березні 2024 газета "Голос Вірменії" писала: "У нас найбрудніше повітря в регіоні… Щоб зменшити шкідливий вплив будівельного пилу, необхідно дотримуватися санітарних норм. Усі ці рекомендації прописані у законі. Але вони практично не дотримуються. Не кажучи вже про катастрофічний стан із зеленими насадженнями".

Вірменські екоактивісти регулярно звинувачують уряд у ігноруванні цієї проблеми. У січні 2025 року вірменська екологічна НУО EcoLur, вивчивши новий Генеральний план мерії Єревана щодо розвитку столиці, виявила в ньому масу недопрацювань. План не виявив джерел забруднення повітря та не запропонував жодного вирішення цієї екологічної проблеми. 11.03.2025 Ecolur опублікувала результати опитування мешканців Єревана про якість повітря: абсолютна більшість вважає, що за останні роки якість повітря явно погіршилася. Люди вважають за краще не перебувати поза приміщеннями і проводять на відкритому повітрі не більше 3 годин.

Незважаючи на дані міжнародних гідрометеорологічних сайтів та самопочуття мешканців столиці, мер Єревана Тигран Авінян спростовує цей факт і називає дискусії про низьку якість повітря "легендами". Він заявив, що якість повітря у місті в рамках норми. У той же час, доцент кафедри гігієни та екології Єреванського медуніверситету Крістіна Варданян попереджає, що без ефективних заходів щодо вирішення проблеми ситуація із забрудненістю повітря в Єревані може стати катастрофічною.

Умисне знищення найбільшої водойми країни

Озеро Севан є найбільшою водоймою Вірменії. Це не лише стратегічний запас питної води, а й основне джерело для зрошення земель та забезпечення роботи гідроелектростанцій країни. Однак дії місцевого уряду націлені на те, щоб від природного об'єкту залишився лише токсичний осад.

З 2018 року в озері Севан щорічно спостерігається "цвітіння", що супроводжується різким зниженням якості води та неприємним запахом. Процес цвітіння водоростей у Севані особливо помітний влітку. Візуально водойма потопає в щільній ​​зелені, перетворюючись на болотисту пляму. Торік у серпні вірменський гідробіолог Герберт Варданян відкрито заявив: основну шкоду озеру завдають стічні та каналізаційні води, які змішуються з річками та впадають до Севану без будь-якого очищення. Це повільне отруєння водойми, на які заплющують очі ті, хто зобов'язаний їх захищати.

Крім того, причиною забруднення озера Севан є сміття, що накопичилося біля узбережжя. У 92 населених пунктах навколо водойми діють 27 офіційних звалищ та ще десятки стихійних. У сміттєзвалищах чотирьох міст, неподалік Севана, накопичилося понад 1 млн 320 тисяч кубометрів сміття. Такою кількістю відходів можна заповнити приблизно 530 олімпійських басейнів. Атмосферні опади, що просочуються крізь це сміття, переносять отруйні речовини та продукти гниття в ґрунтові води, річки і, зрештою – саме озеро.

Наслідки очевидні: життя у водоймі вмирає. Ще в 2020 році міністр навколишнього середовища Вірменії Романос Петросян зазначав: "Внаслідок зниження рівня озера Севан, безжального та нераціонального використання рибних запасів без урахування можливостей природного відтворення, ми маємо повне знищення зимової форелі та краснопірки. Форель позбавлена ​​можливості природного самовідтворення".

Очевидно, що головний удар по озеру завдає не природа, а відсутність державного управління та контролю. Цвітіння води, її забруднення та масове вимирання риби – не випадковість та не стихійне лихо. Це закономірний результат байдужості вірменської влади.

Біорізноманіття в обмін на прибуток

Амулсарське золоторудне родовище – друге за запасами чистого золота родовище у Вірменії. Розвідувальні роботи на родовищі протягом останніх десяти років вела американська компанія Lydian Armenia, вона ж у 2016 році розпочала підготовку копальні до експлуатації. Але компанія зіткнулася з жорстким опором екологів та жителів прилеглих до родовища районів, які б'ють на сполох і всіма силами намагаються зупинити руйнування природи. Вони стурбовані тим, що експлуатація родовища може призвести до забруднення підземних вод Джермука (курортне місто поряд із копальнею) та озера Севан, спричинивши справжню екологічну катастрофу.

З 2019 року захисники навколишнього середовища неодноразово протестували та блокували в'їзд на територію копальні. У 2020 році відбулося кілька сутичок між поліцією та противниками експлуатації родовища, внаслідок яких влада затримала десятки активістів. Але уряд не відмовився від планів щодо розробки золотої копальні, незважаючи на невдоволення людей та екологічні ризики. У лютому 2023 року між офіційним Єреваном, Lydian Armenia та Євразійським банком розвитку було підписано меморандум про запуск родовища Амулсар. За словами міністра економіки Геворга Папояна, видобуток золота може бути запущений вже наприкінці 2025 року. У відповідь 22 громадські організації та екологи Вірменії висловили протест "у зв'язку з незаконним, недалекоглядним, безвідповідальним, авантюрним рішенням уряду, що містить ризики для держави".

Рада Європи також два роки тому закликала Єреван припинити будівництво золотої копальні і зажадала перегляду екологічної експертизи. За їх даними, золотовидобуток призведе до руйнування природного середовища для рідкісних видів тварин і рослин і завдасть непоправної шкоди біорізноманіттю регіону.

Примітно та іронічно, що темою конференції COP17 обрано саме біорізноманіття, тоді як вірменська влада демонструє відверту зневагу до його збереження у власній країні. Громадянське суспільство, екоактивісти та вчені досі не змогли вплинути на офіційний Єреван та запустити хоч якийсь процес покращення ситуації. У цьому світлі рішення провести COP17 саме у Вірменії виглядає як глузування.

Теги за темою
ООН Вірменія
Джерело матеріала
loader
loader