Чи можна в Україні розвіювати прах після кремації: правила, традиції та забобони
Кремація стає все більш доступною, але в Україні ще не масова. Дізнайтеся, як проходить процедура, чому не можна зберігати прах вдома і які міфи супроводжують цей ритуал
Кремація в Україні можлива лише у трьох містах: Києві, Одесі та Харкові, де є відповідні державні крематорії. Невдовзі подібний має з'явитися і у Львові. Раніше в західних областях ця послуга була не дуже популярна.
"Телеграф" розібрався, як відбувається кремація, чому не можна зберігати прах померлого вдома та які міфи ходять навколо цього ритуалу.
Що таке кремація та як відбувається процес
Кремація — це спосіб поховання через спалення тіла. Після процедури залишаються лише попіл, який поміщають у спеціальну урну. Урну з прахом можна перевезти навіть за кордон, що дозволяє возз'єднатися членам родини навіть після смерті.
Процедура відбувається у крематорії: рідні можуть попрощатися з покійним, потім тіло спалюють, а прах віддають родині. Весь процес займає один день, а за законом спалення дозволене не раніше ніж через добу після смерті. Якщо смерть не природна, потрібен дозвіл прокуратури.
Перед кремацією оформлюють документи, обирають труну та атрибутику, повідомляють близьких і, за бажанням, проводять панахиду — це об'єднує з традиційним типом поховання. Після спалення прах видають лише за паспортом — його можна зберігати, поховати або розвіяти.
Що робити з прахом покійного
Навіть після смерті українці мають мати адресу — прах можна помістити у колумбарії на території крематорію або на кладовищі. Колумбарій це ніші для урни — невеликий простір, куди поміщають урну з попелом, після чого закривають меморіальною плитою з портретом та ім’ям покійного. В американських та корейських фільмах можна побачити окремі будівлі з "поверхами" таких ніш.
Інший спосіб — поховання на кладовищі чи підзахоронення в родинній могилі. Це дозволяє зберегти родинні традиції поховання та спомину покійних.
Розсіювання праху — спосіб прощання з кінофільмів, в Україні він не заборонений, але не регламентований. Здебільшого доводиться все ж таки оплачувати місце у колумбарії або на кладовищі, бо офіційно зареєструвати розвіювання праху не можна. Можна також зберігати урну з прахом вдома, але це може викликати питання з реєстрацією поховання. З езотеричної точки зору це може бути несприятливим. Дехто вірить, що так душа покійного залишається разом з родиною в домі.
Чому в Україні кремація не стала популярною
В Україні кремація використовується не часто через забобони та релігійні переконання. Тому й на заході України здебільшого не була потрібна через сильну релігійність населення. Православна церква не забороняє спалення тіла, але закликає ховати померлого в землю, адже тіло — храм душі і буде відновлене при воскресінні.
Спалення тіла вогнем у символіці християнства асоціюється з осудом, але це не означає, що кремація позбавляє життя вічного. Бог може воскресити будь-яку людину, незалежно від способу поховання, стверджують священники. Тобто кремація допускається, особливо там, де немає місця на кладовищах або це передбачено законом. Головне — щоб прах був похований на цвинтарі.
Раніше "Телеграф" детальніше розповідав про Київський крематорій на Байковому кладовищі. На його території був реалізований, а потім частково знищений в часи СРСР амбітний творчий проєкт.
