Аборигени з Північної Америки могли створити зоряну карту ще до першого контакту

Першим дослідником карти Пауні був астроном-аматор Ральф Бакстафф. Він опублікував працю, присвячену знахідці, зробленій 1902 року антропологом скіді Джеймсом М'юрі. Останній передав карту в Музей Філда в Чикаго. Тоді вік артефакти оцінили в 300 років і більше, пише Live Science.

Карта була створена на шматку виробленої шкури лося, і її розмір становить 38 на 56 сантиметрів. Поверхню шкури вкривають маленькі зірки.

Бакстафф вважав, що це карта нічного неба, яка була розділена на дві половини мережею дуже маленьких зірок, які могли уособлювати Чумацький Шлях. У лівій частині карти зірки шикувалися в зимові сузір'я Північної півкулі, а в правій — у літні. На основі цього Бакстафф припустив, що аборигени знали про сезонне зрушення зірок.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Також дослідник намагався довести, що на карті відображені такі зоряні структури, як Плеяди та Мала Ведмедиця, але у європейських астрономів була інша думка з цього приводу.

Астроном Фон дель Чемберлен вивчив потенційний зв'язок карти із "зоряним культом" скіді-пауні, який уперше було описано 1902 року. Астроном заявив, що карта Пауні могла ніколи не використовуватися як зоряна карта, а була концептуальним зображенням небес. Можливо, цією картою користувалися жерці племені скіді.

Антрополог Дуглас Паркс, фахівець з народу пауні, погодився з теорією про те, що стародавня карта була створена не для того, щоб відстежувати рух зірок по небу. Він також писав, що карта могла використовуватися жерцями або зберігачами знань племені для переказу міфу про походження світу.

Призначення карти Пауні досі є предметом суперечок. Артефакт становить великий інтерес для антропологів і астрономів. Паркс писав, що карта, яка "зображує зірки на небі, є унікальною для аборигенів Північної Америки".

Нагадаємо, найстаріша зоряна карта у світі походить із Китаю. Учені припускають, що найдавнішу зоряну карту створили 2300 років тому в Стародавньому Китаї. Дослідження рукопису "Зоряний посібник майстра Ши" припускає, що його було складено 355 року до н. е., що робить його старшим за грецьку зоряну карту Гіппарха більш ніж на два століття.