“Цвинтарі з космосу”: супутник допоміг археологам знайти рідкісну аварську шаблю

Археологи в Угорщині повідомили про унікальне відкриття — під час розкопок поблизу міста Секешфегервар знайшли рідкісну шаблю аварського періоду. Знахідку датують VII-VIII століттями, і вона може стати однією з найважливіших для вивчення ранньосередньовічної історії регіону, передає Arkeonews.

Розкопки проводяться в межах програми “Цвинтарі з космосу”, яку реалізують Угорський національний музей і Музей короля Іштвана. Для пошуку місць поховань використовуються супутникові знімки. За станом посівів можна визначити, де ґрунт колись порушували, адже на таких ділянках рослини ростуть густіше та зеленіше. Це дозволяє виявляти не лише великі цвинтарі, а й окремі поховання.

За даними археолога Фрідьєша Сючі, команда працювала на приватних сільськогосподарських землях між Секешфегерваром та Абою, де супутникові зображення вказали на велике кладовище із 400-500 похованнями. Під час дослідження двох могил середньоаварського періоду археологи натрапили на обриси шаблі. Зброя такого типу трапляється у похованнях надзвичайно рідко. В регіоні Феєр остання подібна знахідка датується 1979 роком. 

“Наявність шаблі сама по собі свідчить про поховання людини високого рангу”, — пояснив Сючі. 

У могилі також знайдено позолочені бронзові прикраси для волосся та штампований бронзовий пояс, які підтверджують високий соціальний статус померлого. Через сильну корозію артефакт виявився надзвичайно крихким. Щоб уникнути пошкодження, шаблю разом із ґрунтом помістили у спеціально виготовлену дерев’яну рамку. 

Подальша консервація та реставрація відбуватимуться у лабораторних умовах. Фахівці наголошують, що метали, які тривалий час перебували під сільськогосподарськими угіддями, особливо вразливі до руйнування.

Феєрський повіт перетворюється на важливий центр дослідження аварського періоду. Завдяки супутниковим знімкам вже виявлено близько 80 нових пам'яток, які археологи планують розкопати. Навіть часткові дослідження цих об'єктів можуть підтвердити їхнє аварське походження та відкрити нові перспективи для науковців.

“Феєрська область вже 1400 років тому була важливим центром, і численні аварські цвинтарі підтверджують цей висновок”, – наголошує історик Дьордь Сабадош.

Авари — кочовий народ центральноазійського походження, який наприкінці VI століття оселився в Карпатському басейні та створив могутній каганат, що існував до IX століття. Їхня зброя, прикраси й поховальні практики є цінними свідченнями соціальної ієрархії та культурних зв’язків.

Раніше археологи в Єгипті виявили унікальний артефакт —кістяний свисток віком 3300 років, який, ймовірно, належав давньоєгипетському “поліцейському”. Свисток знайшли в Ахетатоні, столиці часів батька Тутанхамона, на території, де розташовувалося поселення будівельників царських гробниць.