Ця гра з гумкою на асфальті нагадає вам безтурботну молодість

Двадцять-тридцять років тому у дворах України можна було почути сміх і вигуки дітей, які збиралися, щоб грати у "резинку". Це була одна з найпопулярніших ігор, яка об’єднувала і дівчат, і хлопців, а часом навіть долучала дорослих.

"Телеграф" розповість, що це за гра. А також, як в неї грали та в чому була суть.

Суть гри була простою, але водночас захопливою. Потрібно було взяти звичайну швейну гумку, зв’язати її в кільце та натягнути так, щоб двоє учасників ставали в неї ногами, утворюючи прямокутник.

Третій гравець мав виконувати різні стрибки: перестрибувати через резинку, закидати на неї ноги, робити складні "фігури". Кожен рівень ускладнювався – гумку піднімали вище: від щиколоток до колін, потім до стегон, а найдосвідченіші гравці долали й рівень "під поясом".

"Резинка" вимагала уважності, спритності й відчуття ритму. Найчастіше у дворах вигадували власні правила чи комбінації, а між дітьми розгоралися справжні змагання: хто протримається довше і пройде всі рівні.

Для багатьох ця гра стала символом безтурботного дитинства. Вона не потребувала гаджетів чи дорогих іграшок – лише шматок гумки й компанії друзів. І хоча сьогодні на дитячих майданчиках "резинку" зустрінеш рідко, спогади про неї й досі зігрівають серця тих, хто виріс у двориках 80-х, 90-х і навіть початку 2000-х.