Рецензія на серіал “Чорний кролик” / Black Rabbit

З 18 вересня кожен з підписників стримінгової платформи Netflix має змогу подивитися новий кримінальний трилер “Чорний кролик” — серіал, що складається з 8 епізодів, де головні ролі виконали Джуд Лоу та Джейсон Бейтман. Чого очікувати від цього шоу і як проходить перегляд запоєм — виклали у рецензії нижче.

“Чорний кролик” / Black Rabbit

Жанр кримінальний трилер, драма
Шоуранери Зак Бейлін, Кейт Сасман
У ролях Джуд Лоу, Джейсон Бейтман, Клеопатра Коулмен, Соупе Дірісу, Амака Окафор, Одеса Янг, Дагмара Домінчик, Кріс Кой, Трой Коцур, Еббі Лі, Морган Спектор
Прем’єра Netflix
Рік випуску 2025
Сайт IMDb

Джейк Фрідкен — успішний власник успішного бруклінського ресторанчика “Чорний кролик”, який прагне розширення, а там і про заслужений спочинок на лаврах можна помріяти. Його рідний брат Вінс колись був ініціатором старту ресторанного бізнесу, але в якийсь момент звернув не туди й ледь усе не зіпсував. Згодом він, ходяча катастрофа, покинув місто, та потрапивши в чергову погану історію, вирішив повернутися.

Здавалося, тепер цей бовдур може розпочати з чистого аркуша, та й Джейк, здається, попри минулі негаразди, готовий підтримати непутящого родича. Але той приховав від брата одну дрібну, та дуже важливу деталь — величезний борг місцевим кримінальним елементам, які рішуче налаштовані здерти грошики з боржника, ще й з відсотками. Поступово проблема Вінса стає і проблемою Джейка, що ставить під сумнів не тільки його амбітні бізнесові плани, а й ризикує обернутися куди серйознішими наслідками.

Буквально два місяці тому на екранах українських кінотеатрів прокатувався кримінальний трилер “Кривавий лідер”, і частина команди, що працювала над тим фільмом, перекочувала сюди. Окрім виконавця головної ролі Джуда Лоу та Одеси Янг, котрі знаходилися безпосередньо перед камерою, це були тамтешні сценарист Зак Бейлін та виконавча продюсерка Кейт Сасман, які тут виступили шоуранерами. А ще — постановник Джастін Курзель, що зрежисував два фінальні епізоди. Останнього ви також можете знати за кіноадаптацією “Креда вбивці” (2016).

Що ще успадкував серіал від тої повнометражки, так це максимальну похмурість, причому це стосується як тону оповідання, так і навмисне бляклої картинки. Тобто візуальний стиль буквально сповіщає про те, що ніякої легковажності тут вдень зі свічкою не знайдеш і краще налаштуватися на щось суцільно безрадісне, десь навіть безвихідне.

Звісно, до певних моментів та логіки дій персонажів виникають справедливі питання — про недолугого Вінса годі й згадувати; не вирізняються розумом і кмітливістю і місцеві гопники, яким чудово пасуватиме характеристика “тупий та ще тупіший” (вона навіть прозвучала в одному з діалогів, якщо мені не зраджує память). Присутні в історії і слабенькі другорядні арки, як от лесбійські стосунки диво-кухарки Роксі, ганебні вчинки підстаркуватого ґвалтівника Джулса чи любовний інтерес персонажа Лоу. Ці лінії — не більше ніж дрібні і не надто важливі гвинтики механізму, що не мають належного розвитку.

Але усі недоліки стрімко тьмяніють на тлі динамічного, і драматичного, розвитку центральної сюжетної гілки двох братів, яка наочно показує, що родичів не обирають (цій темі присвячений один проникливий діалог). Не в останню чергу за нею цікаво спостерігати через екранну братерську хімію у виконанні Джуда Лоу та патлатого-бородатого Джейсона Бейтмана: їхні стосунки є одним з найкращих компонентів шоу, і помітно, що актори викладаються.

Імпонує і те, як творці попрацювали над структурою — флешбеки від дитячих років братів у кімнаті з постером “Роккі 3” і аж до нещодавніх доленосних подій цілком доречні та водночас не відволікають від основних подій. А в одній із серій оповідання ведеться з погляду кількох персонажів, що додає історії цікавих штрихів. По суті вона починається зі сцени пограбування виставкових коштовностей у злощасному ресторані, але пройшовши певний шлях разом з героями, вдруге на цю ситуацію глядач подивиться вже зовсім іншим поглядом.

Окрім якісної акторської роботи над персонажем, про яких зазвичай кажуть “і як він примудрився дожити до своїх років?”, Джейсон Бейтман возз’єднується поза камерою зі своєю колегою по хітовому “Озарку” (2017—2022) Лорою Лінні — обоє поставили по два епізоди. На жаль, при запійному перегляді ближче до завершення “Чорний кролик” помітно видихається — енерджайзерівського запасу міцності творцям все-таки не вистачило, щоб фінал влучив точно в глядацьке серденько. Та в цілому про перегляд жалкувати не доводиться.