/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F8c87b619243f6c617f3ac6c30679fd5a.jpg)
Кім Чен Ин поставив крапку? Чому дві Кореї ніколи не будуть разом
"Телеграф" пояснює, чому лідер Північної Кореї Кім Чен Ин остаточно відмовився від ідеї об'єднання і що призвело до такого рішучого кроку.
Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин зробив гучну заяву, яка остаточно поставила крапку в питанні можливого об'єднання корейського народу. Він заявив, що КНДР більше не буде прагнути до примирення і возз'єднання з Південною Кореєю, та навіть пригрозив окупувати південнокорейських сусідів у разі початку війни. Ця заява стала справжнім шоком для тих, хто все ще вірив у можливість мирного вирішення корейського конфлікту.
"Телеграф" розповідає, як історичні обставини привели до непримиренного розколу корейської нації та чому дві Кореї навряд чи зможуть знову стати єдиною країною.
Як все почалося: розкол по 38-й паралелі
Історія розділу Кореї почалася в 1945 році, коли після поразки Японії у Другій світовій війні корейський півострів опинився під контролем двох супердержав. Радянський Союз зайняв північну частину країни до 38-ї паралелі, а американці взяли під контроль південні території. Те, що спочатку планувалося як тимчасове адміністративне рішення, перетворилося на постійний розділ.
У 1948 році на півострові утворилися дві окремі держави з кардинально різними політичними системами. На півночі радянські союзники створили комуністичну Корейську Народно-Демократичну Республіку під керівництвом Кім Ір Сена — діда нинішнього диктатора. На півдні американці допомогли сформувати капіталістичну Республіку Корея з проамериканським урядом.
Війна, яка змінила все
У 1950 році конфлікт між двома корейськими державами переріс у повномасштабну війну. Північна Корея за підтримки Китаю та СРСР спробувала силою об'єднати півострів під своїм контролем. Південна Корея отримала допомогу від США та їхніх союзників у складі сил ООН.
Трирічна війна забрала життя мільйонів людей і остаточно закріпила розкол нації. У 1953 році сторони підписали угоду про перемир'я, але формально війна так і не закінчилася. До сьогодні дві Кореї технічно перебувають у стані війни, розділені демілітаризованою зоною — однією з найбільш охоронюваних кордонів у світі.
Два світи на одному півострові
За десятиліття після війни дві Кореї розвивалися в діаметрально протилежних напрямках. Південна Корея перетворилася на одну з провідних світових економік, демократичну державу з високим рівнем життя. Країна стала відома своїми технологічними гігантами, к-поп культурою та інноваціями.
Північна Корея пішла шляхом повної ізоляції від зовнішнього світу. Династія Кімів створила тоталітарний режим з культом особи, суворою цензурою та репресивним апаратом. Економіка країни залишається слабкою, а населення живе в умовах постійного дефіциту та обмежень.
Спроби примирення та їхні невдачі
Протягом десятиліть робилися численні спроби налагодити діалог між двома корейськими державами. Найбільш відомими стали зустрічі на найвищому рівні між лідерами країн у 2000, 2007 та 2018 роках. Особливо багато надій покладалося на "відлигу" 2018-2019 років, коли Кім Чен Ин зустрічався з президентом Південної Кореї Мун Чже Ином та американським лідером Дональдом Трампом.
Однак усі ці ініціативи зрештою заходили у глухий кут. Основними перешкодами завжди ставали принципово різні вимоги сторін: Південна Корея та США наполягали на денуклеаризації Півночі, а Пхеньян вимагав зняття економічних санкцій та виведення американських військ з півострова.
Ядерна зброя як гарантія влади та виправдання репресії та економічного занепаду
Розробка ядерної зброї стала для Північної Кореї не лише засобом стримування, а й гарантією збереження режиму. Перші ядерні випробування КНДР провела у 2006 році, і відтоді країна значно розширила свій ядерний арсенал. За оцінками експертів, Північна Корея може мати від 40 до 50 ядерних боєголовок.
Для династії Кімів ядерна зброя стала інструментом не лише зовнішньої політики, а й внутрішньої консолідації. Режим використовує образ зовнішньої загрози для виправдання репресій і економічних труднощів, а ядерний статус подається як головне досягнення "великого керівника".
Економічна прірва між двома Кореями лише поглиблюється з роками. ВВП Південної Кореї у 54 рази більший за північнокорейський, а рівень життя населення кардинально відрізняється. Багаторічні міжнародні санкції проти КНДР за її ядерну програму ще більше ізолювали країну від світової економіки.
Водночас Північна Корея знайшла нові джерела підтримки в особі Росії та Китаю. Особливо активізувалося співробітництва з Москвою після початку війни в Україні, коли КНДР почала постачати зброю та навіть відправила свої війська для участі в бойових діях на боці хазяїна Кремля.
Крутий розворот через геополітичні інтереси
Останні заяви Кім Чен Ина свідчать про фундаментальну зміну в позиції Північної Кореї щодо можливого об'єднання. Раніше офіційна пропаганда КНДР принаймні на словах підтримувала ідею возз'єднання "на справедливих умовах". Тепер північнокорейський лідер відкрито називає південних корейців ворогами та відмовляється від будь-яких переговорів.
Ця позиція відображає не лише особисті погляди Кім Чен Ина, а й системні зміни в північнокорейській політиці. Режим остаточно зробив ставку на повну автономію та протистояння з Заходом, використовуючи союз із Росією та Китаєм як противагу американському впливу в регіоні.
За корейським конфліктом стоять інтереси світових супердержав, які не зацікавлені в кардинальній зміні статус-кво. Для США Південна Корея залишається важливим союзником у стримуванні Китаю в регіоні. Китай, своєю чергою, розглядає Північну Корею як буферну зону між своїми кордонами та американськими військами.
Росія також використовує корейський конфлікт у своїх інтересах, особливо в умовах загострення відносин із Заходом через війну в Україні. Співробітництво з КНДР дає Москві додаткові важелі впливу на регіональну політику та доступ до північнокорейських ресурсів і робочої сили.
Покоління змінюються, прірва росте: майбутнє без єдності?
За 80 років розділу між населенням двох Корей утворився значний культурний та ментальний розрив. Молодь Південної Кореї все менше цікавиться питаннями об'єднання, зосереджуючись на власних проблемах та глобальних трендах. Для багатьох молодих південнокорейців Північ здається далекою та чужою країною.
У Північній Кореї кілька поколінь виросло в умовах ізоляції та антиамериканської пропаганди. Для більшості північнокорейців Південна Корея асоціюється з "американськими маріонетками" та загрозою для їхнього способу життя.
Сьогоднішні реалії свідчать, що мирне об'єднання Кореї стало практично неможливим. Занадто великі розбіжності в політичних системах, економічному розвитку та світогляді населення. Геополітичні інтереси великих держав також не сприяють кардинальним змінам у регіоні.
Нагадаємо, лідер КНДР Кім Чен Ин спостерігав за випробуванням дронів Kumsong для бойового застосування. Він наголосив, що потрібно активно впроваджувати технологію штучного інтелекту та наростити потужності вироблення дронів.

