Чому індустріальні парки в умовах війни – ризиковано і небезпечно

Промислові парки поки не для нас.

Приїхав на зустріч. Офіс компанії знаходиться на території величезного радянського заводу, що давно вже не працює. Давно тут не був.

Це не територія – це місто в місті. Десятки орендарів. Цехи. Виробництва. Склади. Офіси. Магазини. Усі на одній території. Когось із сусідів ти знаєш – більшість ні.

Тут немає живого місця – кожна друга будівля або згоріла, або розбомблена. На території майже не залишилося цілих вікон і вцілілих будівель.

Це той випадок, коли війна ставить під сумнів ідею створення й функціонування промислових парків, де на одній території співіснують різнопланові бізнеси.

Те, що до війни здавалося гарною ідеєю, зараз виглядає як величезний ризик для всіх.

Те, що в усьому світі активно впроваджується, в умовах війни може стати колективною бідою.

Окрім того. У парках спільні мережі: електрика, вода, зв’язок, каналізація, охорона. Ураження одного вузла – це зупинка всіх. На жаль.

Досвід України доводить необхідність диверсифікації та географічного розведення як промислових, так і складських майданчиків.

Коли на одній території чи під одним дахом працює 5-7-10 і більше виробників, то у разі випадкового або прицільного попадання в одного – всі однаково ризикують бути знищеними.

Для країни з високим ризиком війни проєкти створення індустріальних парків можна вважати занадто ризикованими.

Оригінал