Фермер на Одещині виростив гранатовий сад на закинутому пустирі: плоди дарує всім охочим

Зміна клімату, а саме глобальне потепління, неабияк дошкуляє фермерам. Насамперед в південних регіонах України. Тому тамтешні аграрії все частіше беруться за вирощування екзотичних культур. Наприклад, на Одещині вже буяють гранатові сади. Про те, скільки плодів можна зібрати з одного дерева і чи примхлива ця рослина - Коротко про розповів одеський фермер Михайло Цонков.

З одного дерева 80 плодів

Село Котловина Ренійської громади на Одещині. Тут, на місці колишнього пустиря, місцевий фермер Михайла Цонков заклав сад, у якому ростуть яблуні, груші, вишні, а ще хурма, ківі і гранат.

На початку вересня гранатові дерева вже обліплені плодами. Зовсім скоро Цонков буде збирати щедрий врожай. До речі, один гранат важить до пів кілограма.

- З одного дерева буває збираю 70-80 плодів, - розповідає Коротко про фермер Михайло Цонков.

Вирощувати гранати аграрій почав шість років тому. На околиці села був закинутий пустир. Цонков вирішив закласти тут сад. І не звичайний, а на честь народження онучки Марійки. Посадив чимало дерев, а наостанок, вже обабіч, гранатові.

- Мав кілька свіжозрізаних гілок, увіткнув у землю, зізнаюся, заради цікавості, чи ж приживуться, трошки полив, і вони прийнялися, - пригадує Михайло Цонков. – Взагалі гранат легко виростити. Він наче пирій - легко приживається, як дикоросла культура. Розмножується гілочками, не потребує якогось особливого догляду, не має шкідників. Росте на одному і тому ж місці до 150 років, регулярно плодоносить.

Хвороби, які псують інші плодові дерева, до гранатових навіть не потикаються. Відповідно, ці дерева не треба скроплювати хімікатами. А значить, плоди органічно чисті.

Ідеальна культура! Але тільки для регіонів, які потерпають від спеки та засухи. У розмові Михайло Цонков нарікає, що вже кілька тижнів на Одещині не було дощів. Опадів тут чекають наче манни небесної. І якщо від посухи страждає більшість рослин, то гранат буяє розкішною зеленню і наливними плодами.

- Ця культура точно ростиме там, де тепло і сухо, - каже Михайло Цонков. – І я знаю, що кажу. Щороку обрізаю гілочки і дарую для посадки всім, хто хоче. І у всіх… ну добре, майже у всіх вони прийнялися.

- А які плоди на смак? Солодкі чи кислі? - запитую.

- Залежить від сорту, маю і такі, і такі, - відповідає фермер. – У світі існує більше 300 сортів граната. Ті, що маю я, соковиті, смачні. Мої дерева добре плодоносять, тому гранати також дарую друзям, знайомим, колега - усім, хто бажає. Вважаю, що треба в цьому житті робити добрі справи.

Для фермера його гранатові дерева – це все-таки захоплення, яке приносить радість. Михайло Цонков узагалі переконаний, що після свого земного життя треба залишити щось по собі. Мріє, щоб його гранатовий сад залишився не лише внукам, а й правнукам.

Король серед фруктів

Ботаніки кажуть, що гранат у південних регіонах України є однією з найперспективніших культур. На Одещині, Херсонщині, Миколаївщині і ще на Закарпатті маємо клімат, наближений до середземноморського – сухо і спекотно. Саме те, що любить гранат. До того ж ця культура не потребує таких обсягів поливу, як, наприклад, виноград чи персики.

Ще одна перевага гранатового дерева: його коренева система добре пристосовується до різних типів ґрунтів, ростиме і на суглинках, і на піщаних. Єдиний нюанс у догляді: потребує обрізки хоча б раз у два роки. Справа в тому, що гранатове дерево швидко може вимахати до 5 метрів у висоту. Але легко піддається формуванню до вигляду високого куща.

Плодоносити гранат починає вже на третій рік після посадки. Знавці кажуть, що від зав’язі до дозрівання плодам необхідно 160 сонячних днів. Врожай дозріває, як правило, у жовтні. Тоді плоди солодкі, соковиті, містять максимум вітамінів та мікроелементів. Зі збором врожаю не треба затягувати, тому що перезрілий гранат починає тріскатися.

У світі гранат давно став прибутковою культурою. Лідерами з вирощування є Іран, Індія, Туреччина, Іспанія. І хоча ми більше звикли купувати гранат у супермаркеті як екзотичний фрукт, насправді він цілком може стати українським.

І про користь граната. Кожна його маленька ягідка містить:

• вітаміни С,
• вітамін К,
• вітаміни групи В,
• калій,
• залізо,
• кальцій,
• магній;
• фосфор
• йод.

А ще органічні кислоти і поліфеноли, що мають антиоксидантні властивості.

Такий значний список доводить, що, ласуючи цими плодами, можна зміцнити серцево-судинну систему. А ще:

• врегулювати тиск,
• підвищити рівень гемоглобіну,
• зміцнити імунітет,
• покращити травлення,
• стимулювати обмін речовин.

Недарма у давнину гранат називали «королем серед фруктів». Щоб отримати максимум користі, гранат краще їсти з кісточками.

Але усе добре в міру. Дієтологи радять вживати не більше одного граната на день або склянку свіжого, ні в якому разі не пакетованого, гранатового соку (тільки пийте через трубочку, щоб зберегти зубну емаль). Цього цілком достатньо, щоб отримати користь, не перевантажуючи організм кислотами. І краще відмовитися від граната тим, хто має виразку шлунку чи гастрит з підвищеною кислотністю.

Як обрати гранат?

Уважно оглядаємо шкірку плода: вона має бути цілою, сухою і тонкою. Якщо є тріщини, плями, м’якість – не купуємо. Можна навіть легенько постукати пальцями по плоду: стиглий гранат видаватиме дзвінкий звук.

А ще стиглий гранат майже не пахне. Сильний аромат вказує на те, що плід недозрілий. І обов’язково дивимося на зав’язь – це своєрідна корона на вершечку плода. Вона має бути сухою, без будь-якої зелені.

Як зберігати?

Найкраще обрати сухе, добре провітрюване приміщення, з температурою повітря не вище +2 градуса. В таких умовах гранат можна зберігати 3-4 місяці, а то й довше. Якщо буде холодніше або ж надто волого – плоди швидко зіпсуються.