Старіші за піраміди: в Туреччині археологи виявили невідомі раніше поховання

Розкопки проводилися під керівництвом доцента Саваша Саріалтуна з факультету прикладних наук університету Чанаккале. Роботи розпочалися в травні і тривали п'ять місяців, в результаті чого були виявлені архітектурні залишки та поховання, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

"Ми виявили не тільки архітектурні залишки, але й шість могил — п'ять з них належать до ранньої бронзової доби, а одна — до неолітичного періоду, що датується 11 000 років тому, — пояснив Саріалтун. — Ці знахідки допомагають нам зрозуміти, як громада Чайоню перейшла від зародження сільського господарства до складних суспільств".

Чайоню, розташоване поблизу річки Тигр, є об'єктом безперервних розкопок з 1964 року і визнане пам'яткою раннього сільського господарства. Його мешканці були одними з перших, хто одомашнив рослини та тварин, відійшовши від кочового способу життя приблизно 10 000 років до н. е.

На місці розкопок збереглися будинки з кам'яною бруківкою, будівлі "гриль-плану", ритуальні практики та розвинені ремесла. Нові могили не тільки показують, як жили люди, але і як вони ховали своїх померлих, даючи уявлення про системи вірувань та соціальні структури древності.

Серед поховань було дві прості ями без речей, одне поховання в великій керамічній посудині, яка була сильно пошкоджена, та три кам'яні поховання, побудовані з плит і закриті кришками. Ці поховання містили багатші предмети, такі як керамічні горщики та ритуальні дари.

Саріалтун відзначив їх значення: "Наявність похоронних дарів, таких як горщики та миски, розповідає нам про похоронні ритуали та символічні практики. Поряд з похованнями ми також знайшли ями для жертвоприношень — порожні могили, заповнені лише дарами, без людських останків. Такі практики свідчать про складні вірування щодо смерті та загробного життя".

Скелетні останки передали до кафедри антропології університету Хаджеттепе, де фахівці аналізують стан здоров'я, раціон та генетику померлих.

Антрополог Омур Ділек Ердал відзначив виняткове неолітичне поховання: "Особа була похована на правому боці, разом із шістьма посудинами, і покрита глиною, а потім запечатана важкими каменями. Такі ретельно підготовлені поховання дають нам уявлення про ритуальні практики на зорі цивілізації".

Попередні результати показують зв'язки з Месопотамією, Іраном, Іраком і Кавказом, що відображає різноманітність і взаємопов'язаність спільноти. Дослідження ДНК також свідчать про те, що ці люди відіграли вирішальну роль у поширенні сільського господарства в Анатолії.

З 1964 року в Чайоню археологи виявили понад 600 скелетів, більшість з яких датуються неолітичним періодом. Шість останніх поховань допомагають заповнити хронологічну прогалину між неолітом і ранньою бронзовою добою, демонструючи безперервність заселення.

Важливо Таких у світі тільки три: археологи виявили у Трої рідкісну золоту брошку (фото)

Знахідки в Чайоню наближають нас до розуміння того, як суспільства еволюціонували від простих сільськогосподарських сіл до організованих, взаємопов'язаних культур, які заклали основу для цивілізацій в Анатолії та за її межами.

Раніше Фокус писав про хижаків, які полювали на перших людей. Нове відкриття змінило уявлення про роль Homo habilis у нашому виживанні.

Також ми розповідали про розкопки у Туреччині. Археологи знайшли архів Хетської імперії, якому тисячі років.