Ніколи не здавайся: чому Англію вже 1000 років ніхто не може завоювати
Ніколи не здавайся: чому Англію вже 1000 років ніхто не може завоювати

Ніколи не здавайся: чому Англію вже 1000 років ніхто не може завоювати

Восени 1066 року нормани вторглися на території англосаксонського королівства і, розгромивши його армію, повністю підкорили Англію. Подія, яка відбулася майже тисячу років тому, має прямий вплив на сьогодення. Адже це останнє завоювання острівної держави, яка за кілька століть вибралася на вершину світового лідерства, не підкорилася ні Наполеону, ні Гітлеру і створила цивілізацію, яка досі є генератором ідей і джерелом зразкової поведінки для усього світу. Фокус розбирався, чому англосаксонський світ досі залишається актуальним.

Англійська мова – номер один у міжнародному спілкуванні. Вона ж – мова сучасних технологій та інновацій. США, які є державою англосаксонського світу, генерують культуру, яка залишається домінантною на глобальному рівні. В чому таємниця успіху цієї цивілізації та чому саме Англія з багатьох європейських країн добилася такого впливу?

Англія є генератором ідей і джерелом зразкової поведінки для усього світу
Англія є генератором ідей і джерелом зразкової поведінки для усього світу
Англія є генератором ідей і джерелом зразкової поведінки для усього світу

Що дає країні суверенітет: приклад Англiї

Одним із факторів унікальності Англiї є сталість її суспільно-політичної системи. Чинний її уклад сформувався майже чотири століття тому. Потім відбувалися певні зміни, але вони були скоріш косметичними. Саме тоді відбулася остання велика війна на території цієї держави — Англійська революція та громадянська війна середини XVII століття як її наслідок. Для прикладу, в той же час було утворено українську козацьку державу, але вона не змогла втримати свій суверенітет і до кінця століття, ставши ареною боротьби між могутніми імперіями – і, на жаль, залишається такою й досі.

В Англії ж тоді війна була громадянською. А останнє велике вторгнення відбулося ще на початку минулого тисячоліття.

Першими прийшли римляни: як розпочався серiал "Британiя"

У попередні епохи доля не була такою доброю до острова. Його завоювали римляни. Про це нагадує і масова культура (серіал "Британія", фільми та книги про Адріанів вал, друїдів і загубленний Дев'ятий легіон), і мапа: наприклад, назва міста Бат буквально перекладається як "купальня". Бо там свого часу якраз і були римські терми.

Про римське завоювання Британії нагадує масова культура
Про римське завоювання Британії нагадує масова культура
Про римське завоювання Британії нагадує масова культура

Після краху Римської імперії на острів Британію з ринули численні племена з континенту, які підкорили та майже повністю знищили місцеве населення. Найбільш успішними племенами раннього Середньовіччя були англи і сакси, які з часом об’єдналися в одне королівство (Англія — це лише одна з країн, що знаходиться на Британських островах). Тоді це було типовим явищем для цієї частини світу, і ніщо не віщувало королівству та самому найменуванню англосаксів тої ексклюзивної ролі, яке воно відіграє в історії зараз.

А згодом держава англосаксів відбилася ще й від атак вікінгів, які стали справжнім жахом для Європи в IX-X століттях.

Так хто ж "узяв" Британiю — нормани чи вікінги?

Нормани (лат. — "північні люди") — це загальна назва народів Скандинавії, які здійснювали морські набіги на країни Європи у добу раннього Середньовіччя. У Західній Європі їх часто називають вікінгами, а у руських літописах — варягами.

Дати вiдсiч вiкiнгам не змогли франки, яким довелося віддати агресорам зі Скандинавії північну територію свого королівства, зробивши вождя норманів Роллона герцогом території на півночі своєї держави. Так у 911 році виникло герцогство Нормандія.

Руанський замок — укріплена герцогська та королівська резиденція в місті Руан, столиці герцогства Нормандія
Фото: Getty Images

Тож на середину XI століття в Західній Європі було кілька норманських королівств, які власне розташувалися на автохтонних територіях – Норвегія та Данія. До цього часу вони вже прийняли християнство і таким чином влилися до "загалу" цивілізації, переставши бути агресивними ворогами. Але рудиментами їх бурхливого минулого залишилися осередки, утворені їх предками вікінгами на землях від Ісландії аж до Сицилії.

І найбільшим таким утворенням було герцогство Нормандія — та сама територія, яка прославилася висадкою англо-американського десанту влітку 1944 року, а в пам’ять про цю подію у 2014 році утворилася "Нормандська четвірка", яка намагалася вирішити пробелму російської агресії проти України. Герцогство Нормандія номінально підкорялося французькому королю, але де-факто було самостійним державним утворенням.

Варяги на Русi: були чи нi, сперечаються досi

Цікавий факт, що у скандинавів відбулося розділення за напрямками експансії. Так, з нашими предками на відміну від Західної Європи більше контактували пращури сучасних шведів, яких на Русі називали варягами – тi самi легендарні брати Рюрик, Трувор та Синеус. Загалом варяги відіграли досить важливу роль у становленні державності Русі. Вони займали чільне місце у місцевій еліті. Усіх деталей як саме так сталося, що чужинці (до речі, з того часу слово "варяг" на Русі" став аналогом більш поширеного зараз "легіонер", тобто найнятий для певної справи чужинець) ми досі не знаємо. А от як нормани опинилися серед англійської еліти відомо більше, про що й піде розповідь нижче.

Варязький рунічний камінь XI століття в Україні, на чорноморському острові Березань (Миколаївська область)
Фото: Википедия

Швеція, на відміну від Норвегії та Данії, прийняла християнство аж у XIII столітті, що зумовило певні відмінності у розвитку самої Скандинавії та Західної і Східної Європи.

Влада ще не все: нема короля — нема i суверенітету

В той час у християнській Європі основним джерелом легітимності та суверенітету було Боже благословення, яке втілювалося у вінчанні на престол. Тобто навіть фактично незалежна держава без коронованого Церквою короля не вважалася суверенною. Через кілька століть по тому з цією дилемою зустрілися козаки, які повстали проти Речі Посполитої.

В часи Середньовіччя з такими проблемами стикалися численні племена, що населяли сучасну Францію. Століттями королі в Парижі не мали реальної влади над своїми васалами, але користувалися номінальним авторитетом, щоб зберігати формальний суверенітет над країною.

Для племен найлегшим шляхом здобути повний суверенітет було породичатися з іншими монархами або здобути трон іншої держави. В англійського короля Едуарда Сповідника, що правив Англією упродовж 1042-1066 років, не не було синів – тут герцог Нормандії Вільгельм й зрозумів, що це його шанс стати королем Англії! Адже Едуард був його далеким родичем.

Король Вільгельм I Завойовник, перший нормандський король Англії. Олія на панелі, невідомий художник, бл. 1590-1610, Національна портретна галерея, Лондон
Фото: Getty Images

Війна престолів з перервою на збiр врожаю

Проте на смертному одрі Едуард обрав представника місцевої англосаксонської знаті Гарольда, який вважався найкращим воєначальником в Англії. Старий король розумів, що його наступнику доведеться силою зброї відстоювати своє право на трон, адже окрім герцога Нормандії на титул короля Англії претендував ще й король Норвегії, який знайшов у своєму родоводі "зачіпку" із попереднім королем Англії.

Коронований в січні 1066 року, Гарольд негайно зібрав армію в очікуванні вторгнення. Проте хитрий нормандський герцог Вільгельм не поспішав лізти в лобову атаку. Він вирішив дочекатися сезону збору урожаю. Англійська армія складалася з ополчення, тож Гарольд був змушений розпустити військо… щоб чоловіки змогли зібрати урожай.

Також ввічливий Вільгельм вирішив "пропустити перед собою" короля Норвегії, який вторгся в Англію з півночі. Гарольд зумів зібрати армію та розбити норвезьке військо і вбити на полі бою їхнього короля. Але після цієї звитяги йому довелося одразу переганяти маршем армію на південь, адже там уже висаджувався нормандський десант.

Коронація Вільгельма I у Вестмінстерському абатстві на Різдво 1066 року
Фото: Getty Images

У жовтні 1066 року виснажена польовими роботами, битвою з норвежцями та екстремальним маршем армія англосаксів дала бій нормандцям. Навіть за таких обставин початок битви був за господарями, але смерть короля (Гарольда пострілом в око вбив нормандський лучник) та загальна втома все ж далася взнаки. Англосаксонське військо було розгромлене, нормани захопили Англію. Майже.

Вільгельм бере Лондон i будує фортецi

Проте розгром на полі бою не означав одразу контролю за усією країною Вільгельм з військом увійшов у Лондон і був коронований на Різдво 1066 року. Проте надалі він ще п’ять років боровся з активними повстаннями, які вирували країною.

Завоювання Англії Вільгельмом було показовим і стало своєрідною "інструкцією" для майбутніх завойовників. Новий король всіяв Англію численними замками, де трималися нормандські залоги. Як тільки десь виринали будь-які дії з метою повстання – ці залоги миттєво все придушували ще в корені.

Абатство Святої Трійці (Абатство Сент-Трініте) у Кані, Франція, засноване Вільгельмом Завойовником для бенедиктинців
Фото: Getty Images

Новий король – нова елiта

Наступний крок – це заміна англо-саксонської еліти на нормандську. Поступово король відбирав землі навколо замків у місцевих лендлордів та передавав її нормандським рицарям, яких посвячував у знать.

Важливу роль Вільгельм приділяв власній легітимності, яку в той час надавала Церква. Поступово він замінив усіх ключових єпископів на нормандців.

Вільгельм Завойовник, герцог Нормандії та король Англії, надав графу Алену Бретані землі графства Едвін
Фото: Getty Images

Гобелен з Байо: вишитий доказ 70 метрiв завдовжки

В цей час було виготовлено вишите панно розміром 0,5 на 68,38 метри (!) – так званий "гобелен з Байо", в якому максимально детально і водночас красиво з "обґрунтовано" справедливість претензій Вільгельма на англійський трон.

Люди розглядають гобелен з Байо, який розповідає про завоювання Англії Вільгельмом Завойовником у 1066 році
Фото: Getty Images

Відповідно до цього історичного джерела трон після себе Вільгельму обіцяв Едуард. А Гарольд ще коли був рицарем і потрапив у неприємності на території Франції завдячував Вільгельму їх вирішенням. З вдячності за допомогу Гарольд начебто заприсягся сприяти саме Вільгельму у його боротьбі за англійський трон. Тож, за гобеленом Байо, Гарольд був узурпатором-кривоприсяжником, а Вільгельм – єдиним легітимним претендентом на англійський трон.

На хвилі успіху серіалу "Ігра престолів" був створений 90-метровий "гобелен із Байо", що відображає основні моменти сюжету
На хвилі успіху серіалу "Ігра престолів" був створений 90-метровий "гобелен із Байо", що відображає основні моменти сюжету
На хвилі успіху серіалу "Ігра престолів" був створений 90-метровий "гобелен із Байо", що відображає основні моменти сюжету

Чи можна вірити саме нормандському джерелу, створеному саме в перші роки після нормандського завоювання Англії, питання риторичне. Але фактом є те, що це завоювання стало успішним, але останнім підкоренням Англії іноземними військами.

Втрата ідентичності: завойовники змiнюють звичаї й мову

У наступні століття нормандська знать витіснила місцевих з управління королівством. Англосаксонці стали в основному селянами. Феодалами та єпископами – уособлення народу та його ідентичності у той період були нормани.

Важливо У пошуках свободи: Чому Нідерланди добилися свого, а Богдан Хмельницький – ні

Сліди цього періоду яскраво відображені в англійській мові, яка увібрала в собі чимало слів саме нормандського походження, зберігши також і немало автентичних слів ще періоду до завоювання. Так корова, поки вона паслася в полі і за нею доглядали англосаксонські селяни, була cow. А от коли вона потрапляла на стіл до нормандського феодала, вона ставала французьким bœuf – що й залишилося в англійській мові як beef.

Можливо тоді у колективній пам’яті англосаксів і відобразилося прийняття держави як завойовника, який посягає на права вільних громад – адже щось схоже сталося із ними в XI-XIII століттях.

Нормандське завоювання стало тим самим "ідеальним прикладом" поглинання однієї держави іншою, який потім часто використовували як на практиці, тобто у військово-політичній справі, так і в культурі. Ворог, який убиває короля, відбирає в людей землю, розбудовує свої форпости по усій завойованій території та врешті краде душу нації – забирає її релігію, мову та культуру.

Тисячоліття без зовнішніх вторгнень

Проте з іншої сторони події, які потім розвивалися – це приклад того, як по-справжньому сильна нація може встояти: повноцінної асиміляції не відбулося. Сама лексика цьому твердження, адже слова "англійці" та "англосаксонці" – це не анахронізми, а цілком актуальні слова. Вже у XIII столітті народ Англії отримав перший у Європі представницький орган – парламент. А ще через чотири століття парламент став управляти цією державою. Англія, відмежувавшись на острові від усіх перипетій континентальних воєн, відбувши останню згадану на початку громадянську війну, отримала прекрасні умови для суспільного та технологічного розвитку і стала майстернею світу, а згодом створила найбільшу та наймогутнішу імперію в історії людства.

І зараз країни лідери від Канади та до Австралії — вихідці з Британської імперії, найуспішнішим породженням якої, безумовно, є США. Чи збудувала б Англія таку могутню імперію, якби в неї не було стільки часу неперервного суверенітету?

Теги за темою
Великобританія
Джерело матеріала
loader
loader