Без суржика: як українською сказати «бєлка»

Через війну, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської мови у побуті та перейшли на українську. Але вони не завжди знають, як замінити окремі російські слова.

Видання «ТСН» розповіло, як назвати українською «бєлку». Назви тварин в українській мові часто мають глибоке коріння, пов’язане з їхніми особливостями або історією. Саме так і сталося з білкою, яка має не одну, а кілька назв, що відображають різні аспекти її природи.

Слово «білка» загальновживане і правильне в українській мові. Його етимологія сягає праслов’янської мови, де слово bělъka було утворене від bělъ — «білий». Воно, ймовірно, спочатку позначало «ту, що має світле хутро». У давніх текстах «білкою» чи «білицею» могли називати не лише саму тварину, а й її цінне, світле хутро, яке використовували для пошиття одягу. Це свідчить про те, що первісна назва була пов’язана не стільки з кольором тварини, скільки з високою цінністю її хутра.

Своєю чергою слово «вивірка» є давньою, архаїчною назвою, яка збереглася в деяких регіонах України. Її походження пов’язане з праіндоєвропейським коренем wer- («крутитися, вертітися»), що ідеально описує поведінку цієї спритної тваринки. Таким чином, «вивірка» означає «та, що крутиться» або «та, що метушиться». Ця назва споріднена з назвами білки в інших слов’янських мовах, як-от польська (wiewiórka), чеська (veverka) та словацька (veverica).

Етимологічний словник української мови вказує, що «білка» витіснила «вивірку» на Наддніпрянщині ще в XIV столітті. Однак у багатьох словниках, включно зі словником Бориса Грінченка 1907 року, «білка» та «вивірка» подаються як синоніми. Це підтверджує, що обидва слова є частиною української мовної спадщини.

Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих «нових українців» говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.