Першу відеогру створив фізик, який працював над проєктом атомної бомби: що відомо

У 1971 році з'явилася перша аркадна гра, створена для аркадних автоматів — Computer Space. Вона вважається першою комерційно доступною відеогрою. У 1972 році перша в історії комерційно успішна відеогра, створена для аркадних автоматів — Pong. Але ці ігри були не першими. Гра, яку багато хто вважає першою справжньою комп'ютерною грою, оскільки її було створено винятково для розваги, була створена американським фізиком Вільямом Гігінботамом у 1958 році, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Гігінботам під час Другої світової війни працював у Лос-Аламоській лабораторії. Там його команда брала участь у розробці електроніки для перших атомних бомб, скинутих США на Хіросіму і Нагасакі в серпні 1945 року. Після закінчення війни Гігінботам допоміг заснувати організацію з нерозповсюдження ядерної зброї і потім працював у Брукхейвенській національній лабораторії.

У 1958 році фізик створив першу у світі відеогру для розваги відвідувачів Брукхейвенської національної лабораторії. Він вважав, що неспеціалістам буде нудно розглядати статичні експонати на науковій виставці. Хігінботам вважав, що гра, в яку люди могли б грати, не тільки пожвавила б обстановку, а й донесла б до людей думку про те, що наукові досягнення важливі для суспільства.

Гра Гігінботама являла собою простий симулятор тенісу під назвою Tennis for Two ("Теніс для двох"). Гравці використовували спеціально розроблені контролери для регулювання кута удару, натискали кнопку, щоб вдарити по м'ячу, і спостерігали за тим, що відбувається на осцилографі. На екрані осцилографа зображували у вертикальному розрізі тенісний корт із сіткою і м'яч, що рухався. Ключовим елементом комп'ютерної гри був аналоговий комп'ютер, призначений для розрахунку балістичних траєкторій, який Хігінботам адаптував для розважальних цілей.

В інструкції до аналогового комп'ютера описувалося, як будувати різні криві на електронно-променевій трубці осцилографа за допомогою резисторів, конденсаторів і реле. Серед прикладів, наведених в інструкції книжці, були траєкторії кулі, снаряда і м'яча, що стрибає, які піддаються гравітації та опору вітру. Читаючи інструкцію, Хігінботам згадав про стрибучий м'яч, і в нього народилася ідея гри.

Хоча гра користувалася великою популярністю на наукових виставках, про неї практично забули, поки в 1970-х роках про неї не написали, як про потенційно першу відеогру, створену для розваги.

Гігінботам помер 1994 року. За даними Брукхейвенської національної лабораторії, він хотів, щоб його запам'ятали за роботу над радарними дисплеями і нерозповсюдженням ядерної зброї. Але зрештою фізика можуть пам'ятати, як творця однієї з перших відеоігор в історії. А також першого, хто продемонстрував, що відеоігри, можливо, варто створювати просто заради розваги.

Як уже писав Фокус, Альберт Ейнштейн іноді помилявсяу своїх припущеннях про фізичні явища. Є щонайменше п'ять прикладів того, що знаменитий фізик був неправий.

Також Фокус писав про те, що на екваторі Марса виявлено величезні поклади льоду. Вчені з'ясували, як він опинився в цьому несподіваному місці.