Які несподіванки можуть принести вибори у Нідерландах і чого очікувати Україні

Попередні вибори у Нідерландах відбулися у листопаді 2023 року.

Проте коаліція та уряд на чолі з Діком Схоофом протрималися менше року – 3 червня коаліція розвалилася і було дано старт позачерговим виборам.

Ці вибори, які пройдуть вже 29 жовтня, мають визначити, якою буде політична траєкторія країни.

А зміни обіцяють бути дуже суттєвими.

Про те, як Нідерланди підійшли до виборів, хто має шанс сформувати новий уряд і чого від нього варто чекати Україні, читайте в статті журналістки "Європравди" Дар’ї Мещерякової Друг Орбана проти друзів України: як дострокові вибори вплинуть на курс Нідерландів.

Далі – її стислий виклад.

Згідно з останніми опитуваннями Ipsos I&O, на перше місце у виборах можуть претендувати три нідерландські політсили: ультраправа Партія свободи (PVV) Герта Вілдерса, альянс лейбористів і "Зелених" (Groen.

Links-PvdA), а також центристська партія D66 (ліберали).

Усім їм прогнозують по 23 місця у 150-місній нижній палаті парламенту Нідерландів.

(Тут наведені дані найсвіжішого опитування, яке опублікували вчора ввечері і трохи відрізняються від даних в статті.

Стаття, яка була опублікована на сайті "Європейської правди" о 15:00 28 жовтня, включає дані попереднього опитування).

За цим же свіжим прогнозом, центристська партія CDA (християнські демократи) отримає 19 місць – на одне менше, ніж у попередньому опитуванні, правоцентристська VVD колишнього премʼєра Марка Рютте – 17 місць, а ультраправа JA21 – 11 місць.

Цікаво, що, за різними оцінками, до 80% виборців усе ще не визначилися, що робить підсумок голосування абсолютно непередбачуваним.

Тому жоден аналітик наразі не в змозі навіть приблизно сказати, яким може бути склад коаліції.

Праворадикальний політик і противник ісламу Герт Вілдерс став головною фігурою нідерландської політики після сенсаційної перемоги його партії PVV у 2023 році.

Тоді він побудував кампанію на гаслі жорсткого обмеження міграції, що принесло йому перше місце на виборах.

Однак саме Вілдерс згодом спровокував розпад уряду, вийшовши зі складу чотирипартійної коаліції через конфлікт щодо імплементації свого плану міграційного "закручування гайок".

На виборах 2025-го року його передвиборча обіцянка звучить ще радикальніше – "повна зупинка прийому біженців".

Нинішня коаліція розвалилася на тлі суперечок щодо міграційної політики – питання, що стало болючим для голландського суспільства.

Уряд намагався обмежити в’їзд мігрантів, водночас стикаючись із дефіцитом робочої сили.

Цей парадокс – потреба в працівниках і небажання "приваблювати весь світ" – залишається ключовою дилемою і нинішньої кампанії.

Традиційно спокійна, виборча кампанія у Нідерландах цього разу перетворилася на арену гострих персональних сутичок.

А на додачу ці вибори стали першими в історії Нідерландів, коли питання штучного інтелекту та дипфейків перетворилося на реальну загрозу демократичному процесу.

Додаткову тривогу викликав застережливий звіт нідерландського органу з питань захисту даних, який закликав громадян не користуватися чат-ботами для отримання виборчих порад.

У тестах, проведених регулятором, ШІ-системи надавали викривлену, поляризовану картину політичного спектра, майже повністю ігноруючи центристські партії.

Попри втому європейців від війни, підтримка України залишається важливою для нідерландців.

Майже всі політичні сили підтримують Україну в її боротьбі проти російської агресії.

Таким чином, навіть повторна перемога Вілдерса навряд чи зможе "розвернути" зовнішньополітичний курс Нідерландів.

Проте існує інший ризик – фрагментація парламенту та прагнення обійтися без Вілдерса може призвести до затяжної політичної кризи.

І тоді Нідерланди будуть більше зайняті своїми проблемами, а не ситуацією на східному фланзі НАТО.

Докладніше – в матеріалі Дар’ї Мещерякової Друг Орбана проти друзів України: як дострокові вибори вплинуть на курс Нідерландів.