Путін надіслав сигнал: навіщо РФ атакувала Україну під час зустрічі Трампа й Сі Цзіньпіна

У ніч на 30 жовтня 2025 року російські об'єднані сили здійснили масований ракетно-дроновий удар по території України, вражаючи як цивільну, так і критичну інфраструктуру. Повідомлення свідчать про значні руйнування, численні постраждалі й аварійні очікування в кількох регіонах країни.

РФ запустила понад 650 дронів і 50 ракет, більшість з яких були збиті, але частина досягла цілей. Об'єктами враження стали кілька великих ТЕС: зокрема Бурштинська ТЕС (місто Бурштин, Івано-Франківська обл.) — один із ключових генераторів електроенергії на заході України.

Водночас було зафіксовано пошкодження обладнання групи ДТЕК — кілька теплоелектростанцій компанії зазнали серйозних ушкоджень.

Міністерство енергетики повідомило про аварійні відключення електроенергії по всій країні.

Масований удар по енергетиці 30 жовтня: наслідки

За словами військового аналітика Дмитра Снєгирьова, нинішні удари по енергетиці мають локальний характер і не загрожують тотальним блекаутом.

"Якщо ми чотири роки витримуємо — значить, є запас міцності. Частину цього запасу забезпечують атомні електростанції, а також гідроелектростанції, споруджені за радянських часів з урахуванням серйозних військових ризиків", — каже Фокусу експерт.

Атомна енергетика дає істотний відсоток електроенергії країни, тоді як теплові електростанції більше працюють на покриття пікових навантажень і стабілізацію системи в моменти піків споживання. Тому, каже Снєгирьов, удари по тепловим чи гідрооб'єктам дають локальні "перепади" й короткочасні збої, але не знищують можливість загальнонаціонального енергозабезпечення.

"Удари по ГЕС чи окремих ТЕС мають частковий ефект — вони створюють локальні блекаути, але не досягають мети загальнонаціонального блекауту", — пояснює експерт.

Крім того, в Україні вже відпрацьовані компенсаційні механізми: докупівля електроенергії в Європі, оперативні ремонти мереж і запроваджені резервні сценарії.

Обстріл енергетики: політичний та психологічний виміри атак

На думку Снєгирьова, головна мета масових ударів — політична. Росія, завдаючи ударів "по всій країні", намагається послати сигнал зовнішнім акторам (США, КНР) та всередині — українському суспільству.

"Це наочно демонструє: попри міжнародний тиск, Росія зберігає суб'єктність у своїх рішеннях", — каже аналітик.

Другий шар цільової логіки — створення психологічного тиску на цивільне населення й політичне керівництво: холод, темрява, незадоволення — і відповідні наративи типу "краще поганий мир, ніж така війна". Окрема мета — підрив роботи українського ВПК: багато логістичних хабів та інфраструктури, що забезпечують потреби сил оборони, зосереджені на заході країни, і саме вони часто стають мішенню.

Про можливість ударів по ядерних об'єктах та пасивність захисту енергетики

Снєгирьов відзначає, що в російському інформаційному просторі циркулюють тези про нібито можливі удари по атомних електростанціях України. На його думку, удари по ядерних об'єктах — це радше інформаційний фон для ескалації страху, а самі ГЕС і АЕС спроєктовані з урахуванням дуже жорстких вимог безпеки, навіть під час воєнних дій.

"ГЕС будувалися за вимогами холодної війни — вони можуть витримувати навіть дуже серйозні загрози", — говорить експерт.

Попри це, Снєгирьов наголошує на важливості наявності ефективної пасивної системи захисту енергетичних об'єктів. Він ставить під сумнів, де саме пішли кошти на зміцнення інфраструктури і чи працюють ті "три рівні захисту", про які звітували чиновники.

"Куди пішли мільярди? Де три рівні? Чи були кримінальні впровадження, чи просто звіти не відповідають реальності — це потрібно розслідувати", — наголошує експерт.

Якою буде зима в Україні?

Снєгирьов вважає, що на сьогодні загроза тотального блекауту — мінімальна. Є запас міцності, є резервні механізми та можливість швидких компенсацій. Водночас ризики політичного та психологічного тиску зберігаються: ворог прагне послабити довіру населення до влади та ускладнити роботу оборонної промисловості.

Експерт закликає до прозорості та перевірки заяв про попередні інвестиції в захист інфраструктури: громадський контроль, розслідування використання коштів та ревізія реальних спроможностей системи дозволять зменшити вразливості. Паралельно — тримати готовність до оперативних ремонтів, шукати можливості імпорту енергії та посилювати логістику, яка підтримує ЗСУ.

"Найголовніше — не лише технічна стійкість мережі, а й пасивна система оборони енергетичних об'єктів та прозорість у питаннях інвестицій і захисту. Без цього навіть наявний запас міцності можна легко звести нанівець — через паніку, неправильне управління або нецільове використання ресурсів", — резюмує Снєгирьов.

Нагадаємо, Фокус писав про масовану нічну атаку на Україну. Ворог застосував увесь свій арсенал.

А тим часом кореспондент Роджер Бойс заявив, що, на його думку, Київ не протримається до весни.