/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fbdc31d74a885740712618acd0919d857.jpg)
Повітряна війна: уроки Битви за Британию для України і Росії
Під час Другої світової війни нацисти скинули на Велику Британію майже 20 тисяч тонн авіабомб та убили 40 тисяч цивільних. Бомбардування не принесли нацистам перемогу, не зламали британців, які об'єднались під загрозою смерті. Через чотири роки нацисти капітулювали. Як досвід Британії перегукується з планами Росії зламати українців ударами "Кинджалів", "Іскандерів", Х-101 та дронів.
Днями виповнилося 85 років від дня завершення "Битви за Британію". Вона поклала кінець багатьом місяцям повітряної війни, в якої є багато очевидних паралелей з поточними бойовими діями в небі над Україною.
Фокус переклав статтю "Уроки "Битви за Британію" для України та Росії" журналіста Пітера Сучіу для порталу National Interest. Сучіу нагадав, яким був кінець агресора, який хотів зламати цілий народ, і що сталось, коли у нього це не вийшло.
Через введені норми споживання цукру під час Другої світової війни у Великій Британії практично не святкували Гелловін. Гелловін 1940 року напевно видавався особливо похмурим, оскільки він припав на період багатомісячної кампанії повітряних бомбардувань британських міст. Але 31 жовтня 1940 року ознаменувало кінець "Битви за Британію" — спроби Німеччини завоювати панування в небі над Сполученим Королівством в рамках підготовки до наземного вторгнення.
Саме в цей день німці провели останній денний наліт на Велику Британію, перш ніж остаточно відмовитися від цієї ідеї. Втім, нічні атаки на Лондон тривали всю зиму і весну 1940-41 років і закінчилися тільки тоді, коли Люфтваффе перекинула основну частину своїх повітряних сил на схід для підготовки до вторгнення в Радянський Союз.
Завершення битви за Британію було поступовим, навіть коли стало очевидним, що Німеччина змінює свою стратегію. При цьому важливо відзначити, що операція "Бліц", яка розпочалася 7 вересня 1940 року і тривала до 11 травня 1941 року, стала ще жахливішим етапом війни для жителів Лондона та інших міст Великої Британії.
Як Королівські ВПС врятували Велику Британію і весь світ
Завершення "Битви за Британію" означало, що загроза запланованої німцями операції "Морський лев" відкладалася на невизначений час. Нова фаза інтенсивних, але вкрай неточних нічних бомбардувань, в ході яких британські винищувачі також діяли менш ефективно, ясно показала, що спроба Німеччини знищити Королівські ВПС (RAF) провалилася.
Важливо Сотні бомб на Київ та Лондон: навіщо РФ повторює тактику нацистів і чому це не спрацює, — аналітикОскільки операція "Бліц" проходила над містами, вона призвела до загибелі близько 43 тисяч цивільних і руйнування або пошкодження понад двох мільйонів будинків. Німеччина мала намір зламати бойовий дух британців і змусити їх капітулювати. Кампанія провалилася, лише зміцнивши рішучість британського народу.
Ні "Битва за Британію", ні "Бліц" не дали Люфтваффе завоювати перевагу в повітрі, причому вони обидві коштували Німеччині літаків, які можна було б використати в бойових операціях проти Червоної Армії. Крім того, бомбардування практично не зашкодили військовій економіці Великобританії. Протягом цих восьми місяців нічні бомбардування жодного разу не завдали серйозної шкоди британському військовому виробництву, яке за той же період збільшилося. І хоча країна та її народ пережили жахливі страждання, не було жодного шансу, що бомбардування змусять Велику Британію здатися.
Україна страждає від російського "Бліцу"
Це ще раз нагадує нам, що Україна понад три роки переживає те, що можна схарактеризувати як операцію "Бліц" XXI століття, а Росія зазнає невдачі з багатьох із тих самих причин, що і Німеччина 85 років тому.
Як повідомила на початку цього року газета The Washington Post, мужність України в опорі Росії можна порівняти з "Битвою за Британію". Атаки на міста України підкреслюють, що вона не є агресором у цьому конфлікті, і країна заслужила підтримку в усій Європі та за її межами. Воля Києва залишається такою ж непохитною, як і воля Великої Британії у Другій світовій війні, а невдача Росії в досягненні перемоги відображає невдачу німецьких ВПС.
Тут відіграють роль кілька чинників, і вони не надто відрізняються від тих, з якими мали справу британці в 1940-41 роках. Росія застосувала недосконалу тактичну доктрину, не зумівши на початку конфлікту встановити контроль над повітряним простором, в тому числі придушити протиповітряну оборону противника (SEAD). Крім того, вона не змогла інтегрувати повітряні сили з наземними військами, що призвело до браку ближньої авіаційної підтримки (CAS) і перекриття повітряного простору на полі бою в ході перших наступальних операцій.
Однак у той час, як Німеччина втратила можливість перемогти Велику Британію у Другій світовій війні, можна стверджувати, що в перші дні після вторгнення у Росії не було навіть шансу на рішучу перемогу.
Не досягши своїх цілей, Повітряно-космічні сили Росії поклалися на існуючу доктрину, яка вимагала захисту російського повітряного простору, а не проведення наступальних операцій. Частково проблема полягала в тому, що російські льотчики отримали значно менше льотних годин на рік у порівнянні зі своїми колегами з НАТО і не мали достатньої підготовки, а також м'язової пам'яті, необхідної для складних бойових сценаріїв, з якими вони зіткнулися в ході операції.
Від початку війни ситуація багато в чому змінилася на користь України. У ЗСУ дедалі частіше з'являються потужні та ефективні системи протиповітряної оборони західного виробництва, а Київ продовжує отримувати розвідувальні дані та навчання від НАТО. До того ж Росія поки що не у змозі замінити втрачені літаки, в той час, як кілька членів НАТО пообіцяли надати західні винищувачі, в тому числі американські F-16 і французькі Mirage 2000.
Український народ стійко переживає війну на виснаження. Хоча Україна не має таких людських ресурсів, як Росія, вона продовжує отримувати постачання військової техніки.
Важливо Ніколи не здавайся: чому Англію вже 1000 років ніхто не може завоюватиЦе пояснює, чому Росія продовжить наносити ракетами й безпілотниками удари, що нагадують "Бліц" і подальші удари "Фау-1" та "Фау-2" по Лондону. Без панування над повітряним простором російські безпілотники й ракети можуть використовуватися тільки в ході терористичної кампанії, а не в дійсно стратегічних цілях.
Про автора
Пітер Сучіу — журналіст із 30-річним стажем, який опублікував понад 3200 статей у більш ніж чотирьох десятках журналів і на вебсайтах. Він висвітлює теми військової техніки, історії вогнепальної зброї, кібербезпеки, політики та міжнародних відносин. Пітер також є автором статей для Forbes і Clearance Jobs.

