40% учнів спілкуються російською на перервах, 30% — вдома та з друзями, — Держслужба якості освіти

За даними опитування, проведеного у квітні–травні 2025 року, 40% учнів продовжують спілкуватися російською мовою під час перерв у школі, а 30% – вдома та з друзями поза навчальним закладом. Крім того, частка школярів, які вважають українську мову рідною, зменшилася з 71% у 2024 році до 64% у 2025-му, повідомляють у Держслужбі якості освіти

Презентація відбулася 6 листопада в Українському кризовому медіа-центрі за участю начальника Центрального міжрегіонального управління Держслужби якості освіти Світлани Бабінець та уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської. Дослідження, що є третім циклом моніторингу з 2023 року, охопило понад 10 тисяч респондентів, включаючи учнів, вчителів і батьків з усіх регіонів України, з особливим акцентом на Київ.

"Ці цифри свідчать про стійку тенденцію, яка вимагає негайних заходів. Російська мова залишається домінуючою в неформальному спілкуванні, попри 92% україномовних уроків", – зазначила Світлана Бабінець. Вона підкреслила, що в Києві ситуація дещо краща за середню по країні: 35% школярів використовують російську або суржик на перервах, а 28% – вдома. Однак столиця, як регіон з високим рівнем міграції, демонструє спад у мовній самоідентифікації до 68%.

Олена Івановська акцентувала на правових аспектах: "Закон про державну мову вимагає 100% україномовності в освітньому процесі, включаючи перерви. Порушення фіксуються в 15% шкіл, переважно приватних. Війна посилила патріотизм у 72% учнів, але стрес і сімейні звички повертають частину до російської".

Серед ключових чинників, що стримують перехід на українську:

• Брак якісного україномовного контенту в інтернеті (45% респондентів споживають російськомовні ресурси);
• Мовні практики в родині (55%);
• Психологічні бар'єри через війну (38%).

Експерти пов'язують спад самоідентифікації з міграційними процесами та впливом цифрового середовища.

"Алгоритми соцмереж просувають російський контент, що формує мовну поведінку дітей", – додала Івановська.

Держслужба якості освіти рекомендує органам місцевого самоврядування посилити контроль, а Міністерству освіти – розробити національну стратегію до 2026 року. Повний звіт буде опубліковано найближчим часом.

Дослідження є продовженням системної аналітичної роботи, спрямованої на вивчення мовної ситуації в освіті, зокрема в умовах воєнного стану, змін демографічної структури та посилення уваги до питань національної ідентичності. Моніторинг здійснюється з 2023 року та охоплює три цикли. Звіт за результатами ІІІ циклу містить глибокий аналіз мовного середовища закладів освіти, тенденцій мовного розвитку учнів, рівня впровадження державної мови у професійну діяльність учителів та повсякденне життя, а також висвітлює регіональні особливості, зміни у динаміці, вплив повномасштабної війни на мовну поведінку та ставлення до державної мови як чинника єдності українського суспільства.

Нагадаємо, письменниця Лариса Ніцой вважає мовний примус необхідним для виконання закону без насильства. Вона також наголосила, що суспільна "гидливість" до російської мови допомагає підтримувати українську в повсякденному житті.

А 27 жовтня в Україні традиційно відбувся Радіодиктант національної єдності. Але цього разу текст читала актриса Наталія Сумська, яку розкритикували за швидкість читання.