Як життя процвітає в одному з найбільш негостинних місць на Землі: вчені розкрили цю таємницю

Земля, можливо, найбільш населена з усіх відомих нам планет, але на ній все ще є осередки токсичності. Найяскравішими прикладами найбільш негостинних місць є пустеля Атакама, найглибші райони Антарктиди, а також найглибші шари океану, де правлять нищівний тиск, крижаний холод і екстремальна солоність океану, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

І все ж, попри суворі умови, життя знаходить вихід. У новому дослідженні вчені з'ясували трохи більше про те, як це відбувається. За словами команди з Бременського університету та океанографічного інституту Вудс-Хоул, результати їхньої нової роботи дають фундаментальне розуміння підземної біосфери, що залягає в серпантинітах, у Маріанській передгірній дузі.

Маріанська переддуга — ділянка океанічного дна між активною вулканічною дугою з тією самою назвою і найглибшою, вузькою частиною Маріанської западини. Це не надто слушне місце для життя: надзвичайно лужне середовище, близьке до замерзання, і поцятковане грязьовими вулканами, що викидають багаті на залізо породи в темну воду. Тут, в умовах високого тиску і в лужних умовах, породи реагують і перетворюються на рідкісні мінерали самородних елементів, як-от аваруїт або самородне залізо — процес відомий як серпентинізація.

У більшій частині Маріанської западини цей процес протікає досить бурхливо. Реакція виробляє сотні градусів тепла, а водень, метан і сірководень викидаються у воду, створюючи низку гарячих гідротермальних джерел. До слова, завдяки останнім, тут, імовірно, взагалі може існувати будь-що.

Однак у передгір'ях справи йдуть інакше: попри грязьові вулкани, дно залишається холодним і, наскільки відомо, безплідним. За словами співавтора дослідження, фахівця з органічної геохімії з Центру морських наук про навколишнє середовище (MARUM) Бременського університету Флоренс Шуботц, до цього часу наявність у цій системі мікроорганізмів, що виробляють метан, лише передбачалася. Однак учені не могли підтвердити це.

Проблема полягала в тому, що все навколишнє середовище занадто вороже для життя, щоб дослідники могли виявити ДНК, якщо вона взагалі присутня тут. Утім, якесь життя все ж могло існувати в цьому, на перший погляд, ворожому місці.

У результаті вчені зосередилися на пошуку чогось іншого. За словами першого автора дослідження, нинішнього докторанта кафедри геології Бреманського університету Палаша Кумавата, їм із колегами вдалося виявити жири.

Вчені виявили, що замість того, щоб виживати коштом газів і мінералів, що виділяються з-під підлоги в процесі сепентинізації, мікроби обирають пряміший шлях, витягуючи енергію з тих самих джерел, які все ще містяться в породах. З них вони виробляють метан — важливий парниковий газ, а також основу незліченних глибоководних екосистем океану.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що в найсухішому місці на Землі знайдено несподіване джерело води: воно ховалося у всіх на виду.

Раніше Фокус писав про те, що тисячолітні геогліфи в пустелі Атакама зникають на очах: що відбувається.