Популізм – нова мова демократій: Європа, Трамп і вибори в Нью-Йорку

Хитання від центру. Або коли нарешті настане час здорового центризму.

Ще рік тому Трамп обіцяв "повернути велич". Сьогодні ліві в Нью-Йорку обіцяють "повернення справедливості".

І те, і інше – крайні точки, зручні для кампаній, але фатальні для суспільства. Бо пропозиція лежить у площині чистого популізму.

Колишні закони демократії тепер працюють за принципом емоційних гойдалок. Такий запит часу: у гонитві за софітами та лайками на перше місце виходять не ідеї, а "психологічні гачки". І головна мотивація виборця – "покарати не тих".

Лише 20% американців сьогодні довіряють уряду – рекордно низький показник. Демократи знецінили слово "цінності", республіканці – "традиції". А поміркований центр, як завжди, – між двома обіцянками "зробити все по-новому".

Цей вірус давно поширився і на Європу. Італія знову шукає "сильну руку". Франція мріє, щоб держава все пробачила і все забезпечила. Німеччина сперечається сама із собою: кого боятися більше – правих чи рахунків за опалення.

Континент, який колись винайшов "зваженість", тепер тренується у політичному кросфіті. Популізм став універсальною мовою демократій.

Головне – говорити голосно, бажано з пафосом, і не надто вдаватися в деталі.

Ми це теж проходили у 2019-му. Але після війни зранене й виснажене суспільство знову захоче простих рішень і швидких результатів.

Питання лише, хто перший це зрозуміє: розумні – щоб попередити, чи хитрі – щоб скористатись?

Оригінал