Ексгенсек НАТО про космічну "діру" в обороні Європи

Вторгнення Росії в Україну показало європейцям, що вони не можуть сприймати власну безпеку як належне чи покладатися на інших у виконанні критично важливих функцій.

Проте Європейський Союз робить саме це, дозволяючи собі відставати у новій космічній гонці.

Космічні амбіції Європи вже дуже давно не відповідають її потребам у сфері безпеки.

Про три першочергові завдання для Європи у цій сфері – в колонці колишнього генсека НАТО (2009–2014) Андерса Фог Расмуссена Особливо небезпечна залежність від США: чим загрожує ЄС відставання у космічній гонці.

Далі – стислий її виклад.

Расмуссен наголошує, що бачить три першочергові завдання для Європи.

Перше – зруйнувати табу на інвестиції в оборонні космічні програми.

Включення Європейською комісією проєкту Space Shield (Космічний щит) до плану European Defence – Readiness 2030 є кроком у правильному напрямку, але нам потрібно йти далі.

Для цього необхідна політика європейського рівня, яка стимулюватиме зростання космічної галузі.

"У нас є перспективні космічні стартапи, яким потрібні нові джерела фінансування та сприятливе політичне середовище для розвитку галузі", – пише автор колонки.

Друге завдання – забезпечити незалежність у космосі, так само як на землі, у повітрі та на морі.

З огляду на випадок, коли США припиняли надання супутникових даних Україні.

Колишній генсек НАТО пропонує створити спільне скандинавське супутникове сузір’я для спостереження та безпечного зв’язку.

"Об’єднавши оборонні інвестиції та експертизу приватного сектора скандинавських країн, ми могли б розподілити витрати, зміцнити колективну оборону та стимулювати розвиток наших космічних індустрій", – зазначає Андерс Фог Расмуссен.

Третє завдання – захистити наші ринки та стати лідером у збереженні навколоземного простору й суверенітету, який він забезпечує.

За словами автора колонки, стрімке перенасичення супутниками є недооціненою загрозою для національної безпеки, суверенітету та можливості безпечного доступу до космосу.

"Коли ці супутники на низькій орбіті руйнуються, їхні уламки рухаються зі швидкістю, у вісім разів більшою за кулю, що підвищує ризик синдрому Кесслера – ланцюгових зіткнень уламків, які можуть зробити низьку орбіту непридатною для використання", – звертає увагу ексгенсек НАТО.

Крім того, зростання кількості супутників, які претендують на обмежений радіочастотний спектр, може призвести до нестачі спектра та перешкод від мегасузір’їв.

Це загрожуватиме здатності Європи підтримувати критично важливі системи безпеки, спостереження та зв’язку, що залежать від космічного доступу.

На думку Андерса Фог Расмуссена, ЄС має захищати свої ринки від тих, хто поводиться безвідповідально у космосі, і, спираючись на Європейський космічний акт (EU Space Act), співпрацювати з країнами, що поділяють наші цінності, щоб запровадити нові національні норми, які гарантують збереження космосу для майбутніх поколінь.

Джон Ф.

Кеннеді колись сказав про американську "місячну програму": "Ми робимо це не тому, що це легко, а тому, що це важко".

Європа має зробити це не тому, що це легко, а тому, що це терміново і необхідно, наголошує колишній генеральний секретар НАТО.

Докладніше – в колонці Андерса Фог Расмуссена Особливо небезпечна залежність від США: чим загрожує ЄС відставання у космічній гонці.