Чому частина українців знову говорить російською: мовна омбудсменка пояснила

Близько 6–7% українців, які після повномасштабного вторгнення перейшли на державну мову, згодом повернулися до російської. Це явище, яке називають «відкатом», пов’язане з психологічною втомою від постійної напруги та поверненням до звичного «мовного комфорту».

Про це в інтерв’ю «Радіо Свобода» повідомила Олена Івановська, уповноважена із захисту державної мови.

Пік переходу та фактор звички

За словами Івановської, у 2022–2023 роках на тлі російської агресії в Україні фіксувався піковий рівень так званої самоукраїнізації, що підтверджувалося опитуваннями. Однак зараз спостерігається «поступовий відкат».

«Людина не може бути постійно у такій напрузі й контролювати себе, свою поведінку. І, відповідно, цей відкат я пов’язую ще й з тим, що звичка. Десь 6–7% тих, які навернулися у державну мову, з часом вони повернулися у свою таку комфортну мовну бульбашку», — пояснила вона причину зміни ситуації.

Ці дані підтверджуються й іншими дослідженнями. Зокрема, на платформі Viber, де «рерусифікація» цьогоріч також відбулася на рівні 6%. За словами омбудсменки, йдеться про громадян, які почали використовувати українську мову як на роботі, так і вдома, але згодом повернулися до своєї першої мови (тієї, якою їх виховували батьки).

Стратегія українізації: не за 5, не за 10 років

Уповноважена наголосила, що Росія протягом тривалого часу здійснювала планомірне зросійщення українства. Саме тому процес повернення до повноцінного використання державної мови є тривалим і вимагає системної політики. На думку Івановської, планомірна державна політика українізації не може бути реалізована ані за 5, ані за 10 років.

«Тут важливо робити все послідовно, робити все мудро, не з наскоку, не з примусу — це важливий такий момент, але з динамікою, з такими мотиваціями, які б виходили на аргументи, на обґрунтування і на прагматику», — заявила вона.

Насамкінець Олена Івановська підкреслила, що ключову роль у процесі зміцнення позицій української мови відіграє «внутрішній мотиватор» кожного громадянина.

«Це має робити кожен із нас, і тим більше ті люди, які відповідальні за своїх дітей. І постійно, так би мовити, мотивувати себе: „Я — українець, це моя мова, це мій захист, це моя зброя“», — підсумувала уповноважена із захисту державної мови.

У Львові стався мовний конфлікт між місцевою жителькою та парою, яка розмовляла російською мовою у громадському місці.

Анна Сагайдачна / © instagram.com/annasagaidachnaya Європейський Союз / © Getty Images Принцеса Александра Ганноверська та Шарлотта Казіраги / © Getty Images Російські окупанти в Україні / © Associated Press