Росіяни готуються керувати дронами через висотні супутники: у чому відмінність від Starlink

На відміну від низькоорбітальних угруповань, таких як Starlink, супутники на висоті 36 тисяч кілометрів мають забезпечити більш стабільний зв'язок завдяки широкому охопленню. Подробиці розкрило російське видання "Известия", посилаючись на заступника директора Центру космічних технологій (ЦКТ) МАІ Олександра Турова.

За словами розробників, сьогодні більшість безпілотних систем управляються в межах прямої радіовидимості на відстані 40-50 км. Технологія дасть змогу контролювати дрони в набагато більшому радіусі.

В основі системи лежить геостаціонарний зв'язок. Супутник зависає над Землею в одній точці, забезпечуючи широке покриття і постійний, надійний канал зв'язку. На борту дрона встановлюється термінал з антеною, яка автоматично наводиться на супутник на геостаціонарній орбіті і дає змогу обмінюватися даними.

Зазвичай керувати технікою через висотний супутник у режимі реального часу заважає затримка сигналу, що становить близько 0,25 секунди. Це занадто довго, якщо потрібно передавати відео або команди для прямого пілотування.

Вирішити проблему в МАІ спробували за допомогою алгоритмів управління. Суть методу полягає в тому, що оператор не передає безпілотнику команди в реальному часі, а задає йому координати або маршрутні точки. Далі апарат самостійно виконує отримані інструкції, спираючись на власні виконавчі механізми та навігаційну систему.

Росіяни вже провели випробування, що складалися з трьох етапів. Спочатку протестували роботу терміналу, а потім встановили його на безпілотник-гексакоптер, щоб перевірити сумісність. На фінальному етапі влаштували польоти дрона із супутниковою системою на аеродромі. Випробування нібито пройшли успішно.

За словами вчених з МАІ, технологію можна застосовувати для створення далеких безпілотних авіаційних маршрутів — від дистанційного моніторингу великих територій до доставки пошти і різних вантажів. Це також може прискорити розвиток безпілотного транспорту.

"Дрони з управлінням через геостаціонар не годяться там, де потрібне швидке реагування на команди. Наприклад, в умовах міської забудови. А для дистанційного зондування вони цілком підходять", — прокоментував заступник директора Дослідницького центру у сфері штучного інтелекту НІЯУ МІФІ Володимир Зенін.

Росія використовує дрони не тільки в цивільній сфері, а й на війні в Україні. Нещодавно російське КБ "Валькірія" створило дрон RD-8 з управлінням через Starlink. Такі безпілотники практично невразливі для традиційних засобів РЕБ і можуть завдавати ударів у тилу.

Раніше писали про супутниковий зв'язок для дронів, який розробляє конструкторське бюро "Інтелектуальні прилади". В її основі — параболічна антена, яка обертається зі швидкістю до 200 градусів на секунду.