Гігантська акула віком 115 млн років змінила все: еволюцію хижаків доведеться переглянути

Давнє морське дно навколо нинішнього Дарвіна в Австралії колись кишіло морськими чудовиськами крейдяного періоду — довгошиїми плезіозаврами, торпедоподібними рибоящерами та масивними кістковими рибами, які борознили південну частину океану Тетіс 115 мільйонів років тому. У донних відкладеннях цього мілководного шельфу збереглося рідкісне поєднання їхніх решток, що робить його одним із небагатьох вікон Австралії, які дають змогу зазирнути в ранні морські екосистеми, пише Discover Magazine.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Серед безлічі скам'янілостей морських рептилій і риб вчені також виявили свідчення існування ще більшого хижака — хребці акули, кістки якої були більшими, ніж у великої білої акули. За словами вчених, довжина тіла акули, ймовірно, сягала від 6 до 8 метрів, що приблизно відповідає довжині міського автобуса.

Згідно з новим дослідженням, це відкриття відсуває походження мегаакул приблизно на 15 мільйонів років тому.

Еволюція акул

Попередні дослідження показують, що акули існують уже понад 400 мільйонів років, але група, що дала початок сучасним великим білим акулам — ламноподібні — з'явилася лише в епоху динозаврів.

За словами вчених, найбільш ранні ламноподібні виявлені у відкладеннях віком близько 135 мільйонів років як невеликі метрові хижаки, проте ця група швидко диверсифікувалася, утворивши широкий спектр форм. Сьогодні ламноподібні включають близько 15 видів, від прибережних хижаків до глибоководних гігантів, довжина яких перевищує 10 метрів.

Дослідження показують, що деякі ламноподібні пізніше перетворилися на великих хижаків, включно з 6-метровою великою білою акулою і колосальним мегалодоном, довжина якого, як вважається, могла перевищувати 17 метрів. Однак відстежити, коли саме почалася ця зміна розмірів, було непросто, оскільки хрящові скелети акул рідко скам'янівають.

Здебільшого доступні нам дані ґрунтуються на зубах, а не хребцях або повних скелетах, що залишають лише фрагментарні підказки про ранні розміри тіла. Це робить хребці з формації Дарвін особливо цінним вікном у цей розділ еволюції акул.

Реконструкція австралійської мегаакули

У новому дослідженні вчені виявили величезні скам'янілі хребці. Щоб визначити тварину, що ховається за величезними кістками, команда проаналізувала п'ять тіл хребців із формації Дарвін. Скам'янілості незвично добре збереглися для акулячих хрящів, зберігши достатньо мінералізації, щоб розкрити їхню внутрішню структуру.

За словами вчених, кожен хребець був величезним і досягав до 12,6 сантиметра в поперечнику, як порівняти з приблизно 8 сантиметрами у дорослої великої білої акули. Він також мав відмінні риси кардибіодонтид, вимерлого сімейства великих ламноподібних акул.

Вчені також застосували інший підхід, щоб оцінити повний розмір акули. Для цього команда зібрала великий набір даних про виміри відмінними рисами кардибіодонтид, вимерлого сімейства великих ламноподібних акул. Результати показали, що акули, ймовірно, досягали 6-8 метрів завдовжки й важили понад 3 тонни, що робить їх одними з хижаків, що домінували в океані того часу.

Таким чином результати дослідження відсувають появу гігантських ламноподібних на набагато більш ранній термін, ніж вважалося раніше. Замість того щоб еволюціонувати ближче до 100 мільйонів років тому, ці акули почали освоювати величезні розміри тіла задовго до того, як в океані з'явилися такі гіганти як мегаладон. Простими словами, у крейдяному періоді в океані, ймовірно, панували ці ранні акули, які конкурували з морськими рептиліями за простір і здобич уздовж австралійського шельфу.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені вперше в історії записали розмови найстрашніших хижаків в океані: акули не мовчазні.

Раніше Фокус писав про те, кого знайшли вчені в глибинах Світового океану.