Фотографка гуляє пляжем та виявляє містичні знахідкі на узбережжі: їх там "не мало бути"

Протягом 15 років вона привертає увагу до пластикового забруднення узбережжя Великої Британії, яке має небезпечні наслідки для світової екології. Про це повідомляє TCD.

Фотографка розповідає, що розпочала свій проєкт після того, як гуляла та переплутала шматок тканини з водоростями. Згодом вона зібрала 200 зразків текстильних відходів, схожих на морські водорості, на 121 пляжі вздовж узбережжя.

За словами фотографки, пошкоджені текстильні фрагменти — це синтетичний одяг, який часто стає джерелом пластикового забруднення моря.

"Я знаходила не тільки шкарпетки чи предмети, які могли залишити відвідувачі пляжу. Я підібрала елементи одягу, що походять із різних епох, наприклад 1970-х", — сказала Баркер, додаючи, що їх "там не має бути".

На думку британки, саме індустрія моди є одним із головних чинників екологічної шкоди. У своїй книзі "Фотографії британських водоростей: ціанотипічні недосконалості" вона мала на меті привернути увагу до "проблеми швидкої моди, синтетичного одягу та шкідливого впливу мікроволокон в океанах".

"Йдеться про надмірне споживання й відходи дешевого одягу — речей, які часто надягають лише кілька разів (а іноді й жодного) та викидають. Для цього проєкту художниця зібрала текстильні відходи на 121 ділянці узбережжя Великої Британії та представила їх у вигляді унікальних зображень, створених методом ціанотипії", — вказано в описі

Журналісти TCD додають, що швидка мода — це масове виробництво трендового, але низькоякісного одягу за короткий час і за низькою ціною. За даними Міжнародного союзу охорони природи, 35% мікропластику в океані походить саме із синтетичних тканин, які широко використовуються для fast fashion.

"Стрімкі темпи виробництва призводять до величезної кількості відходів. Найбільшу частку текстилю у побутових відходах становить викинутий одяг. За даними Earth.org, щороку у світі викидається близько 92 мільйонів тонн текстильного сміття", — йдеться в матеріалі.

Раніше Фокус розповідав про те, як вчені представили екологічну альтернативу виробництва нейлону. На тлі катастрофічних змін клімату нейлон отримав екологічно-чисте переосмислення під час новаторського дослідження.

Згодом стало відомо, що пластик запрограмували на чіткий термін служби. Учені знайшли спосіб запрограмувати пластик на самознищення протягом кількох днів, місяців або років.