Путін погрожує Європі війною, корупція ексглави дипломатії ЄС, протести в Болгарії: новини дня

У Москві тривають переговори з американськими представниками.

Перед ними Путін заявив, що Росія готова воювати з Європою і очікувано звинуватив європейців у тому, що вони "заважають" США і "мирному плану".

У Європі лунають заяви про те, що Україні, можливо, доведеться йти на болючі поступки, але водночас там не бачать намірів Путіна завершувати війну.

Завтра представники держав-членів НАТО обговорять Україну і ініціативу закупівлі зброї для ЗСУ в Сполучених Штатах.

Крім того, у середу Єврокомісія передасть країнам пропозицію щодо "репараційної позики" Україні.

Все важливе і цікаве за вівторок, 2 грудня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Путін погрожує Європі війною.

У Москві тривають переговори предстаника президента США Стіва Віткоффа і зятя Дональда Трампа Джареда Кушнера з правителем Росії Владіміром Путіним.

Перед зустріччю Путін виступив перед журналістами.

Очільник Кремля стверджує, що "не має" наміру воювати з Європою, але готовий до цього.

"Але якщо Європа раптом захоче воювати і почне, ми готові прямо зараз", – додав він.

Зауважимо, наприкінці листопада російський правитель стверджував, що Росія начебто готова зафіксувати, що не збирається нападати на Європу.

Також Путін звинуватив Європу у тому, що та "обірвала" контакти з РФ, а також заявив, що вона "заважає" США і "мирному плану" американського президента Дональда Трампа.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга звернув увагу на останні заяви кремлівського господаря Владіміра Путіна, закликавши партнерів посилити тиск на Росію для завершення війни.

Він наголосив, що Путін другий день поспіль "робить заяви, які свідчать про те, що він не планує закінчувати війну".

Переговори у Москві.

У президента Польщі не довіряють "компетентності" Стіва Віткоффа у розмовах з росіянами.

"Чесно кажучи, я не повністю довіряю компетентності Стіва Віткоффа на східному напрямку", – сказав голова Бюро міжнародної політики канцелярії президента Польщі Марчин Пшидач.

Він пояснив, що посланець президента США Дональда Трампа є "бізнесменом з сектору нерухомості, який досі не займався переговорами з росіянами".

"Марко Рубіо має набагато більше знань і досвіду в галузі політики на Сході", – зазначив Пшидач.

Російське агентство "Интерфакс" повідомляє, що Стів Віткофф у вівторок матиме зустріч у Москві не лише з главою Кремля Владіміром Путіним, а і з російським перемовником Кирилом Дмитрієвим.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що американська делегація відразу після зустрічі у Кремлі з Владіміром Путіним передасть сигнали Україні.

За даними Axios, завтра Зеленський може зустрітись з Віткоффом і Кушнером у Європі.

НАТО не бачить, що Путін готовий до миру.

В НАТО вірять, що Путін не почне війну з Європою.

"Коли Путін щось каже – це часто не виявляється правдою.

І у будь-якому разі, я не вірю, що Владімір Путін готовий до війни з Європою", – заявив високопосадовець НАТО, що спілкувався з журналістами на умовах анонімності перед початком міністерської зустрічі Альянсу.

На думку співрозмовника, правитель Росії "не готовий".

"Причина в тому, що він знає, що НАТО буде захищатися, а також у тому, що навіть маючи спроможність воювати – він не спроможний перемогти", – заявив представник Альянсу.

Високопосадовець НАТО також повідомив, що не бачить "серйозної" готовності господаря Кремля до миру з Україною.

"Я не бачу жодних ознак того, що Путін серйозно ставиться до мирного процесу або є всерйоз зацікавлений у тому, щоби йти хоч на якісь поступки, які привели б до миру в Україні", – заявив він.

Слід також додати, що, за оцінкою Альянсу, українські оборонці у Мирнограді перебувають "практично в оточенні" і залежать від дронових постачань.

"Є вузький коридор, через який українці можуть здійснювати відступ певних сил, але йдеться про дійсно вузький коридор, і навіть він – під вогневим контролем.

Тобто загалом – це оточення, хоч поки і не йдеться про повне оточення", – заявив представник НАТО.

Він також визнав, що контроль ЗСУ у Покровську практично повністю втрачений.

При цьому у НАТО наполягають, що Україна готується до подальшої оборони у разі та після того, як ці міста будуть втрачені.

Очікування від переговорів.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль вважає, що Україна може бути змушена піти на "болісні поступки" в боротьбі за припинення загарбницької війни Росії.

"Це, безсумнівно, буде надзвичайно складним процесом для України, який може завершитися референдумом", – сказав Вадефуль.

За його словами, "важливою передумовою буде отримання Україною гарантій, що вона не буде беззахисною перед новою російською агресією".

Німецький міністр Вадефуль має сумніви, чи Путін взагалі серйозно готовий говорити про мир.

Латвійська євродепутатка Сандра Калнієте напередодні зустрічі Віткоффа з Путіним попередила, що "продаж" України Путіну матиме катастрофічні наслідки і для США.

До речі, за словами представниці України при НАТО Альони Гетьманчук, зараз у США відбувається "переосмислення того, що таке гарантії безпеки".

Як відомо, раніше США ніколи не вживали цей термін у домовленостях з іншими країнами, але щодо України пішли на це.

Також Гетьманчук звернула увагу на те, що з американського боку є наголос на суверенітеті України.

"Це підкреслюють усі без винятку представники адміністрації", – пояснила посол.

У зв'язку з цим, за словами дипломатки, зараз триває дискусія між Україною та США про те, як саме поєднати підтримку суверенітету з їхнього боку із прагненням України вступити до НАТО.

НАТО обговорить Україну.

Завтра у Брюсселі відбудеться засідання Ради НАТО-Україна на рівні міністрів закордонних справ.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив, що НАТО має робити більше для підтримки України, "і настав час дозволити Європі взяти це на себе".

Він також заявив, що не вбачає проблеми в тому, що держсекретар США Марко Рубіо не приїде в Брюссель на засідання міністрів закордонних справ НАТО.

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу, що координує закупівлі в США зброї для України, чекає постачання до ЗСУ зброї мінімум на $17 млрд.

Генсек НАТО наполягає, що постачання зброї з США в Україну відповідає плановим темпам.

"Ми почали у серпні і на цей час ми планували мати $4 млрд, тобто мільярд на місяць.

І у нас є 4 мільярди", – заявив він.

"Я маю обережний оптимізм, що у грудні ми також це виконаємо (отримаємо додатковий мільярд)", – наголосив він.

Це означатиме, що за 2025 рік обсяги коштів, виділених на закупівлю зброї в США, сягнуть $5 млрд.

На додаток до цього Рютте розраховує на ще $12 млрд у наступного року, тобто програма PURL продовжиться.

Слід також додати, що Швеція виділяє Україні зимовий пакет допомоги на 100 млн євро, а в уряді Нідерландів заявили про плани закрити центри для українських біженців у 2027 році.

Візит до Ірландії.

Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська увечері 1 грудня прибули до Ірландії.

У програмі візиту 2 грудня – зустріч Зеленського з прем’єром Ірландії Міхолом Мартіном, спілкування з новообраною президенткою Катрін Коннолі та звернення до парламенту.

"Сьогодні я радий оголосити, що ми надамо ще 100 млн євро на нелетальну військову допомогу та додатково 25 млн євро, щоби допомогти Україні підтримати свою енергосистему", – повідомив прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін на спільній з президентом України пресконференції в Дубліні.

Він додав, що Росія навмисне цинічно б’є по енергетичній інфраструктурі України, знаючи, наскільки складною може бути зима, і намагаючись послабити дух українського народу.

В рамках офіційного візиту президента Володимира Зеленського до Ірландії між двома країнами було підписано дорожню карту партнерства на наступні 5 років.

Міхол Мартін також заявив, що Ірландія готова взяти участь у моніторингу припинення вогню в Україні.

Він також додав, що Ірландія готова і хоче допомогти Україні у відбудові.

Репараційна позика Україні.

Financial Times пише, що Європейський центральний банк (ЄЦБ) відмовився підтримати виплату Україні 140 млрд євро під заставу російських активів, заблокованих у бельгійському депозитарії Euroclear.

ЄЦБ дійшов висновку, що пропозиція Єврокомісії еквівалентна наданню прямого фінансування урядам, оскільки регулятор покриватиме фінансові зобов'язання держав-членів.

Єврокомісія завтра передасть країнам пропозицію щодо "репараційної позики" Україні, повідомляє редактор "Радіо Свобода" з питань Європи Рікард Джозвяк.

У відповідь на позицію регулятора Єврокомісія почала роботу над альтернативними пропозиціями, які нададуть тимчасову ліквідність для підтримки кредиту в розмірі 140 млрд євро.

Як відомо, проти використання заморожених російських активів для позики Україні виступає Бельгія.

Побоюючись російських репресій, прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер наполягає, щоб уряди країн ЄС надали Бельгії фінансові гарантії, що перевищують 140 млрд євро і можуть бути виплачені протягом декількох днів.

Він також хоче, щоб термін дії цих гарантій перевищував термін дії санкцій ЄС проти Росії.

Politico зазначає, що європейські уряди звинувачують Бельгію в надмірних вимогах щодо гарантій.

Крім того, за даними видання, Сполучені Штати взагалі хотіли б після війни повернути РФ заморожені в ЄС активи.

Посилення Європи.

Генеральний інспектор німецької армії Крістіан Фройдінг заявив, що прямий зв'язок з його американськими колегами нещодавно був "перерваний, повністю перерваний".

Ця заява пролунала в контексті опису Фройдінгом зростаючої невизначеності щодо ролі США в Європі.

За даними журналу The Atlantic, він навів як приклад той факт, що Берлін не отримав попередження про рішення Вашингтона призупинити поставки певних видів озброєння в Україну.

У поліції Німеччині зʼявиться підрозділ для боротьби з дронами, а у Фінляндії строковиків почали навчати ховатися від ворожих дронів.

Збройні сили Литви наступного року планують призвати п'ять тисяч осіб.

Три країни виділять майже 118 млн євро Литві на зміцнення цивільного захисту.

ЄС домовився з Канадою про її участь в оборонному фонді на 150 млрд євро, а Угорщина хоче отримати від ЄС 17,4 млрд євро на оборону.

Будапешт підвищив свій запит, посилаючись на "реальні потреби" модернізації збройних сил та свою "відданість" членству в ЄС і НАТО.

ЄС скерує 15 млн євро Вірменії на допомогу з розмінуванням.

Протести у Болгарії.

Вчорашні протести проти проєкту бюджету у Болгарії переросли у заворушення.

Президент країни закликав до дострокових виборів.

Згодом уряд Болгарії відмовився від суперечливого бюджету після масових протестів, а очільник уряду країни відмовився йти у відставку.

Корупція ексглави дипломатії ЄС.

Ексглава дипломатії ЄС Могеріні затримана після обшуків у Бельгії, повідомляє Le Soir.

У вівторок після обшуків в Брюсселі та в Брюгге в рамках розслідування можливого шахрайства з використанням коштів ЄС у Бельгії було затримано колишню очільницю європейської дипломатії Федеріку Могеріні.

У рамках слідства всього було затримано трьох осіб.

Нині вона працює ректоркою престижного Коледжу Європи.

Розслідування стосується підозр у фаворитизмі та можливій недобросовісній конкуренції стосовно дев’ятимісячної програми підготовки для майбутніх європейських дипломатів у Коледжі Європи.

Новини з Польщі.

У Польщі висунули звинувачення росіянину, який шпигував для Москви.

Президент Польщі Кароль Навроцький у вівторок підписав закон, який забороняє хутрові ферми, де тварин розводять для виробництва хутра, але заветував заборону тримати собак у Польщі на ланцюгах.

Решта новин.

Затримали двох підозрюваних в убивстві українця у Відні.

Уряд Румунії затвердив механізм взяття під контроль активів "Лукойлу".

Партія Орбана скоротила відставання від головного суперника з опозиції, а ультраправа "Альтернатива для Німеччини" наростила відрив від інших партій.

Британія відклала рішення щодо будівництва китайського "суперпосольства" в Лондоні.

Німеччина: жінці, яка носить хіджаб, заборонили працювати суддею.