Моторошні зимові духи Європи: хто така Перга, що ходить нічними дорогами та перевіряє людські долі

Образ Перги (Перхти, Берти) походить із давньоєвропейського фольклору, насамперед з альпійського регіону. У найстаріших легендах вона постає як охоронниця межового часу, тобто періоду між святами, коли старий рік вже слабшає, а новий лише готується народитися. Саме в такі дні, за уявленнями горян, світ стає чутливішим до правди та брехні, до чесної праці й до лінощів.

У ніч її ходіння не можна було лінуватися. Жінки поспішали доробити прядиво, підлітки ледь не грюкали ложками, щоб показати, що вечеря з’їдена до останнього шматка — адже Перга не любила марнотратства. Вона перевіряла, чи дотримуються у домі порядку, але ще більше — чи дотримуються правди.

Кажуть, якщо Перга заходила до оселі й бачила, що хтось живе чесно, вона лишала маленький дар: пригладжувала нитку долі, приносила добрі сни, а в коморі взимку зерно ніби не переводилося. Але якщо хтось брехав, лінував або кривдив інших — Перга проводила по ньому своїм веретеном, ніби розділяючи життя на “до” і “після”. Такі люди ставали неспокійними, їхні дороги плуталися, а сни ставали важкими й каламутними.

Особливо Перга любила дітей. Говорили, що вона вміє сидіти біля колиски так тихо, що навіть вогонь у печі перестає тріщати. Для чесних і сміливих дітей вона залишала вранці на вікні тонку білу нитку — знак захисту на весь рік.

Віра у Пергу була також способом дисциплінувати дітей та дорослих у найбільш темну пору року.

У сучасній культурі Перга стала складником "моторошного" зимового фольклору Європи.

Астрологія, тарологія, нумерологія, ворожіння, пророцтво, мольфарство, екстрасенсорика не є науками і передбачення не завжди збуваються на 100%. Інформація досить часто має розважальний характер, тому сприймати її потрібно не серйозно, а лише як ймовірність подій, творцем яких може стати кожна людина, якщо матиме сили духу та натхнення змінити своє життя на краще.

Сонячне затемнення / © Unsplash Рослинний гороскоп друїдів / © ТСН Свята Луція / © ТСН Оракул Ленорман / © ТСН