Яким буде перший контакт людства з інопланетянами - вчені дали невтішний прогноз

Поки астрономи по всьому світу продовжують пошуки позаземного життя, один із провідних науковців розповів, яким насправді може бути перший контакт людства з інопланетною цивілізацією. За його словами, ця подія матиме зовсім інший вигляд, ніж той, до якого глядачів привчили голлівудські фільми.

Про це йдеться у дослідженні доктора Девіда Кіппінга з Колумбійського університету, яке незабаром буде опубліковане в науковому журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, пише Daily Mail.

Згідно з так званою есхатичною гіпотезою, перша позаземна цивілізація, яку виявить людство, з великою ймовірністю перебуватиме на фінальній стадії свого існування — у стані стрімкого колапсу.

Науковець пояснює, що цивілізації, подібно до зірок, часто «світять» найяскравіше саме перед зникненням. Як і вмираючі зорі або наднові, вони стають найбільш помітними в момент, коли наближаються до кінця.

За словами Кіппінга, це означає, що перші інопланетяни, з якими зіткнеться людство, будуть «незвично гучними».

У своєму відео на YouTube дослідник зазначає, що масова культура сформувала в людей викривлені очікування щодо першого контакту.

«Голлівуд привчив нас чекати або ворожого вторгнення, або появи доброзичливої цивілізації, яка поділиться з людством мудрістю.

Але есхатична гіпотеза не передбачає жодного з цих сценаріїв.

У цьому випадку перший контакт — це зустріч із цивілізацією в агонії, яка хаотично борсається перед загибеллю», — пояснює вчений.

Кіппінг наголошує, що пошук інопланетного життя має підкорятися тим самим закономірностям, що й інші астрономічні відкриття. Перші знайдені об’єкти зазвичай не є типовими представниками свого класу, а радше рідкісними та екстремальними випадками.

Щоб пояснити цей ефект, він пропонує уявити нічне небо. Із тисяч зірок, видимих неозброєним оком, приблизно третина — це гігантські зірки на завершальному етапі життя. Хоча цей період триває менш як 10% життєвого циклу зорі й лише близько 1% усіх зірок перебувають у такій фазі, саме вони домінують у наших спостереженнях через надзвичайну яскравість.

Те саме стосується і наднових — грандіозних вибухів, які відбуваються, коли масивні зірки вичерпують паливо та колапсують. У галактиці розміром із Чумацький Шлях такі події трапляються приблизно раз на 50 років. Проте астрономи фіксують тисячі наднових щороку, оскільки вони видимі на величезних відстанях.

На думку Кіппінга, немає підстав вважати, що перше відкриття інопланетного життя відбуватиметься за іншими правилами.

«Отже, ми маємо очікувати, що перша виявлена інопланетна цивілізація буде надзвичайно гучною.

Її поведінка буде нетиповою, але саме завдяки цій «гучності» вона стане найімовірнішим кандидатом для відкриття», — зазначає він.

Учений порівнює це з гучним гостем на вечірці: більшість людей поводяться спокійно, але саме ті, хто створює шум, привертають увагу всіх присутніх.

Втім, така «гучність» має тривожне пояснення. За словами Кіппінга, зрілі цивілізації зазвичай стають ефективнішими — вони витрачають менше енергії та використовують її більш раціонально. Як добре утеплений сучасний будинок майже не втрачає тепло, так і здорова цивілізація не повинна випромінювати значні обсяги надлишкової енергії.

Це означає, що перший контакт із позаземним розумом, найімовірніше, не буде навмисним повідомленням чи мирним зверненням. Натомість людство може зафіксувати останній відчайдушний сигнал цивілізації, що гине.

У цьому контексті гучність стає ознакою глибокої нестабільності та передвісником неминучого краху.

Наприклад, ядерна війна спричинила б колосальний викид енергії, який чутливі телескопи могли б зафіксувати навіть з іншої зоряної системи. Деякі науковці також припускають, що швидкі кліматичні зміни, спричинені діяльністю людини, могли б бути помітною ознакою існування розумного життя на Землі для сторонніх спостерігачів.

Окремі цивілізації на межі загибелі, за припущенням учених, можуть свідомо почати транслювати сигнали в космос у спробі зв’язатися з іншими формами життя.

Кіппінг також висловлює припущення, що відомий «Wow! -сигнал», зафіксований у 1977 році, міг бути саме таким останнім криком цивілізації, яка перебувала на межі зникнення.

Науковець вважає, що замість зосередження виключно на перспективних зоряних системах або очікування чіткого та тривалого повідомлення, дослідникам варто регулярно сканувати все небо.

Короткі незрозумілі сигнали, раптові спалахи або стрімкі аномальні зміни в зоряних системах можуть бути свідченням «гучної» цивілізації у фазі колапсу.

Хоча така перспектива не виглядає оптимістичною, ця теорія, на думку Кіппінга, може суттєво підвищити шанси людства вперше виявити життя за межами Землі.

Що таке парадокс Фермі

Парадокс Фермі ставить питання: чому за наявності приблизно 200–400 мільярдів зірок і щонайменше 100 мільярдів планет у нашій галактиці людство досі не зафіксувало жодних ознак інопланетного життя.

Цю суперечність у 1950 році сформулював італійський фізик Енріко Фермі. Він вважав дивним, що за таких масштабів Всесвіту досі не було виявлено жодного сигналу або інженерного проєкту позаземного походження.

Фермі дійшов висновку, що має існувати певний бар’єр, який обмежує розвиток розумних технологічних цивілізацій. Цей бар’єр отримав назву «Великий фільтр».

Якщо цей фільтр не залишився в минулому людства, деякі вчені припускають, що він може чекати нас у майбутньому.

Зокрема, професор Браян Кокс вважає, що науково-технічний прогрес, необхідний для освоєння космосу, може зрештою призвести до самознищення цивілізації.

«Можливо, неможливо керувати світом, який має потенціал знищити сам себе.

Розвиток науки та інженерії може випереджати політичну відповідальність, що зрештою призводить до катастроф», — зазначає він.

Серед інших пояснень парадокса Фермі — надто великі відстані між цивілізаціями, нестача технологій для міжзоряного зв’язку або так звана гіпотеза зоопарку, згідно з якою розумне позаземне життя свідомо уникає контакту із Землею, дозволяючи людству розвиватися природним шляхом.

Стосунки / © Credits Заправка авто взимку може бути економнішою Сезон норовірусу: як захистити себе та близьких / © Credits Принцеса Анна / © Associated Press