У Женеві багатодітну українську родину з Харкова хочуть депортувати: яка причина

Від початку повномасштабної війни Швейцарія депортувала близько ста людей з України до різних країн.

Про це пише Le Temps.

Так, сім’ї з Харкова, яка два роки проживає в Женеві, загрожує депортація до Литви — країни, де вони провели лише близько двадцяти днів.

Олена Богачук, випускниця Академії образотворчих мистецтв, та її чоловік, обоє народжені в Харкові, є художниками. У другому за величиною місті України вони працювали у сфері реставрації творів мистецтва, фрескового живопису та викладання. Олена ніколи не виїжджала з України до 24 лютого 2022 року. Того дня, будучи на шостому місяці вагітності, вона зібрала сумку на п’ятьох, усі їхні документи та поспішно покинула їхню квартиру в 16-поверховому будинку, прямуючи до будинку своєї невістки, де родина знайшла притулок на одинадцять днів.

«У найстрашніші моменти, коли бомбардування ставали частими, ми спускалися до маленького, вологого підвалу», — згадує Олена.

7 березня 2022 року родина вирішила покинути Харків і виїхати поїздом до Польщі. Звідти вони вирушили до Литви, де знайомий пообіцяв їм квартиру та роботу. Після важких двадцяти днів у Литві, позначених фінансовими проблемами та погрозами з боку мешканців російського походження, родина вирішила повернутися до Польщі, де вони оселилися і де Олена народила маленьку дівчинку Аріану. У січні 2024 року вони вирішили поїхати до Швейцарії.

Після прибуття родина подала заявку на отримання дозволу S — тимчасового захисту, наданого українцям у Швейцарії, — але Державний секретаріат з питань міграції (SEM) відхилив її. Швейцарська Конфедерація звернулася до литовської влади: Вільнюс був готовий «повернути» родину та надати їм тимчасовий захист. SEM просив про депортацію родини Богачуків, рішення, яке було підтримано в апеляційному порядку в січні 2025 року.

У виданні зазначають, що діти харків’ян — 10-річна Сніжана, 8-річний Давид та 5-річна Діана вільно володіють французькою мовою. Діти навчаються у школі неподалік від Женеви. Наймолодша, Аріана, якій зараз 3 роки, відвідує дитячий садок. Олена, мати, робить усе можливе для інтеграції та двічі на тиждень бере уроки французької мови. Подружжя хоче працювати. Зараз вона та її чоловік малюють мурал.

Родина наголошує, що не можуть уявити собі повернення до Литви, країни, яку вони ледве знають і мовою якої не розмовляють. Що ж до повернення до рідного міста Харкова, яке щодня зазнає ударів КАБ і дронів з боку російських військ — то тут у подружжя навіть не йде мови.

За інформацією видання, з початку війни вісім українців було повернуто до однієї з держав Дублінського протоколу (тобто 27 країн ЄС плюс Ісландія та Норвегія), 89 інших було повернуто до третьої країни, а п’ятьох — до України. Щодо останніх, то швейцарський SEM уточнює, що ці п’ять осіб були піддані «виконавчому наказу про депортацію»: депортація спеціальними рейсами для українських правопорушників, засуджених у Швейцарії.

Тим часом очікується, що кількість відмов у видачі дозволів категорії S у Швейцарії зросте, оскільки Федеральна рада вирішила обмежити їх видачу після голосування в парламенті. З 1 листопада громадяни семи регіонів західної України більше не отримують їх автоматично після прибуття до Швейцарії. Серед цих регіонів — Тернопільська область, яка минулого місяця стала жертвою російського нападу, в результаті якого загинуло щонайменше 35 осіб.

Раніше українська біженка розповіла про умови для переселенців у Швейцарії.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль / © Associated Press Майкл Філліпс / Фото: IGV Анна Саліванчук / © instagram.com/salivanchuk.anna