Трамп ударив по Мадуро: сценарії для Венесуели, висновки для України

Текст колонки здебільшого написаний до появи повідомлень про захоплення Мадуро спецслужбами США.

США атакували територію Венесуели. Про це пишуть ЗМІ, про це ж заявив Ніколас Мадуро. Атака почалася за добу після того, як венесуельське керівництво заявило про готовність до діалогу з питань контролю наркотрафіку та роботи нафтової галузі. І, що не менш пікантно, через 10 годин після зустрічі делегації КНР із керівництвом Венесуели.

В атаці, крім ракет, ймовірно, були задіяні й вертольоти. Принаймні, на це вказують відео з місця подій.

Відповідно, може скластися враження, що режиму Мадуро прийшов кінець. Така ймовірність є.

Але давайте згадаємо затверджену концепцію національної безпеки США. Де йдеться про концепцію Монро, про американські інтереси і доступ до ресурсів. Але не йдеться про побудову демократії в третіх країнах.

А США потрібна нафта і можливість розвідки рідкоземельних елементів на території Венесуели. Про нафту Трамп говорив відкритим текстом (вони забрали нашу нафту).

Тому є й інші опції для Мадуро. У гіршому випадку він, звісно, полетить. Певно, не на Кубу, а далі. Зрештою, навіть до Лукашенко восени двічі приїжджав на прийом посол Венесуели.

Інші варіанти зводяться, умовно, до "югославського сценарію" - атаки на інфраструктуру та примушування венесуельської влади до компромісів. Зокрема, скасування закону 1999 року, який обмежує участь іноземців у розвідці та видобутку нафти. Вони можуть працювати, але лише в СП, де 51% акцій перебуває у PDVSA - державної нафтової компанії. До речі, так працює й американський Chevron. Так, навіть зараз, навіть під час "блокади" - Bloomberg 4 дні тому повідомив про розвантаження чергового каравану танкерів із венесуельською нафтою в США. Санкції не скасовували. Просто щодо Chevron діє General License.

Таким чином вихід для венесуельської влади - поступки за законом 1999 року. І все ж, імовірно, відставка Мадуро. Але без деконструкції загальної політичної системи. Простіше кажучи, потрібно, щоб токсичний персонаж пішов. Не обов'язково відразу - може протягом року-півтора.

Питання інше - зовнішня реакція. Адже у Венесуелу активно зайшли КНР і РФ. І ситуацію можна сприймати як сигнал Трампа на адресу Китаю та Росії. Можливо.

Але я б не поспішав. Щодо Китаю хочу нагадати свій текст від 1 грудня 2025 року. Наведу дві цитати з нього

"1. США дистанціюються від теми Тайваню. Зокрема радять Японії бути обережнішою у висловлюваннях, абсолютно не протестують проти активності КНР у Південно-Японському морі

2. КНР дистанціюється від теми Венесуели. У тому числі не шле жодних сигналів про готовність захищати там свої політичні інтереси. І не протестує проти активності США біля берегів цієї держави..."

"У другому випадку розв'язка, щонайменше, щодо Венесуели, настане до березня 2026 року. Не обов'язково вторгненням. Можуть бути поступки Мадуро щодо роботи PDVSA в СП - тобто фактичного скасування норми щодо державної участі Венесуели в нафтовому бізнесі, які було запроваджено ще Чавесом (і через які той самий Чавес із "прогресивного лідера" в очах США став "диктатором")."

Що ми, власне, і маємо. Чи є договірняк - буде видно з китайської реакції в найближчі 2-3 дні.

Щодо Росії. Так, це може бути сигнал Путіну на тлі спроб того дотиснути через США питання українських поступок для укладення перемир'я. У такому разі в найближчі 2-3 місяці тиск Трампа на Київ посилиться.

Але тут, відразу зазначу, "вікно можливостей" буде обмежене. Якщо поспіх Трампа на нашому напрямку не дасть результату, питання завершення війни переходить у поле консультацій між Вашингтоном і Пекіном. А це вже зовсім інші рамки. І, до речі, на китайському напрямку можливості для активізації роботи є. Зрештою, Будановна відміну від багатьох українських політиків, демонстрував далекоглядність і будучи керівником ГУР приймав запрошення відвідати прийоми посольства КНР.

Доповнено. Трамп заявив про захоплення Мадуро і його дружини. ЗМІ повідомляють, що будинок міністра оборони Падріно Лопеса обстріляли. Міністр може бути вбитий або поранений. Але важливим залишається питання - хто залишився. І, зокрема доля Діосадо Кабельйо (з 20024 міністр внутрішніх справ) і Хорхе Хесуса Родрігеса Гомеса - голови Національної Асамблеї - та Делсі Родрігес - віцепрезидента Венесуели. Це умовно "велика п'ятірка" правлячих еліт. Якщо вони на своєму місці й залишаться - тоді залишається актуальним варіант "порішали по нафті, але без Мадуро".

Оригінал