Київ у руїнах: чому після ушкоджень будинків у столиці дронами та ракетами про киян забувають

Росія продовжує завдавати комбінованих повітряних атак по Києву. Дрони противника вражають житлові будинки, які після цього місяцями стоять з фанерними вставками замість вікон, а люди чекають на візит чиновників та допомогу.

Розбиті будинки і місяці очікування компенсацій

Кияни скаржаться на повільну роботу міських служб, які мають вчасно приходити на допомогу.

«Щодо візиту комісії, то можу сказати із власного досвіду, що після влучання „Шахеду“ 26 жовтня у будинок моєї мами на Троєщині, вона чекала комісію, що оцінює пошкодження в квартирі, цілий місяць», — розповідає киянин Олег.

Він додає, що комісія прийшла на оглядати лише 26 листопада.

«Після того, як оцінили всі пошкодження, сказали чекати на кошти від держави 1-1,5 місяці. Грошей на картці «єВідновлення» до сих пір ще не має і не відомо, коли будуть. А поки не прийдуть кошти на карту, постраждала людина не має права починати робити ремонт вікон, дверей, так як це протизаконно і вважатиметься ремонтом за власний кошт і ніхто потім не буде відшкодовувати кошти», — додає Олег.

Схожих випадків у Києві чимало. І їх стане ще більше, особливо, після атаки росіян в ніч на 9 січня, бо засоби повітряного нападу ворога прицільно били по багатоповерхівках. Люди у розпачі, адже елементарно не мають де жити. А варіант закрити вибиті вікна плівкою чи фанерою при мінусовій температурі не підходить.

«єОпора», що це таке і як користуватися

З іншого боку чиновники КМВА, ще у вересні розповідали, що у Києві запрацював чат-бот «єОпора». Застосунок має допомагати киянам краще орієнтуватися у системі підтримки та легше долати проблеми пов’язані з обстрілами.

Якщо зайти у чат-бот «єОпора» і натиснути «Легке пошкодження майна», то вам підкажуть загальний алгоритм дій:

1. Зафіксуйте ушкодження. Зробіть фото або відео вікон, дверей, стін — усе, що пошкоджено.

2. Подайте заявку в «Дії». Відкрийте розділ «єВідновлення» в додатку чи на порталі «Дія» натисніть «Подати заяву про виплату». Це може зробити власник або співвласник житла. Якщо ви орендар — зверніться до власника.

3. Зверніться до поліції. Подайте заяву до поліції в оперативному штабі. Якщо штаб припинив роботу зверніться до районного управління поліції.

4. Огляд районною комісією. Протягом кількох днів до вас приїде комісія райадміністрації та складе акт обстеження.

5. Отримайте міську виплату. Через управління соцзахисту у межах програми «Турбота. Назустріч киянам» можна отримати до 10 000 ₴ на перші потреби. Чи 40 000 грн разової допомоги та 20 000 щомісячно для компенсації орендної плати (якщо вам довелось виїхати на час ремонту).

6. Додаткова виплата від депутатів. У депутатській приймальні можна отримати від 3 700 до 10 000 ₴. Для суми понад 3 700 ₴ потрібен акт обстеження. Потрібно бути зареєстрованим у Києві або мати статус ВПО.

7. Благодійні організації. Пенсіонери, багатодітні сім’ї та вразливі категорії можуть розраховувати на заміну вікон. Час очікування може бути довшим.

Такими є першочергові дії у разі пошкодження житла через обстріл. Але на практиці все буває набагато складніше. Власника квартири може не бути в Україні, а комісія з РДА з якихось причин вчасно не йде до пошкодженого будинку.

Скільки РФ пошкодила будинків у Києві

За інформацією КМДА, яку отримав сайт ТСН.ua, у Києві пошкоджено 2645 житлових будинків. 67 багатоквартирних житлових будинків зазнали значних пошкоджень.

У грудні минулого року пресслужба КМДА з посиланням на В’ячеслава Непопа заступника голови КМДА, повідомляла, що у місті 2647 пошкоджених ворогом багатоквартирних будинків. Лише за минулий рік таких стало 1470, із них 78, які зазнали значних ушкоджень.

Як бачимо цифри від мерії різняться і суттєво пошкоджених будинків чомусь стало на 11 менше.

Заступник мера підкреслив, що попри значну кількість пошкоджених будинків і складну ситуацію, законодавство не передбачає спрощеної процедури їх відновлення.

«Замовники відновлення змушені здійснювати всі етапи виконання детального інструментального обстеження, проєктних робіт, отримання експертного звіту, вибір підрядної організації, дотримуючись вимог законодавства щодо публічних закупівель», — заявив В’ячеслав Непоп.

Крім того, за його словами, роботи сповільнені через припинення виробничих процесів під час повітряних тривог, обмеження електропостачання, нестачу кваліфікованих працівників у будівельній галузі, значна частина яких мобілізована.

Посадовець запевняє, що відновлення житлових будинків буде продовжено у 2026 році. За його словами, програмою економічного і соціального розвитку та бюджетом Києва на 2026 рік на відновлення пошкоджених будинків виділили понад 1,2 млрд грн.

Замовниками відновлювальних робіт визначені КП «Житлоінвестбуд-УКБ» (574,2 млн грн) та РДА (на відновлення житлових будинків — 520,8 млн, на інші об’єкти — 106,5 млн грн).

Люди резонно зауважують, що місто виділяє на відновлення пошкодженого війною житла 1,2 млрд. грн. і у той же час приблизно такі ж кошти спрямовує на капітальний ремонт Харківського шосе та велетенські суми на інші об’єкти, про які можна було б забути під час війни. І це при тому, що власники квартир на відновлення пошкодженого житла мають отримувати 350 тисяч гривень, а власники приватних будинків 500 тисяч грн. І ці кошти подекуди дуже важко «вибити» людям.

Хто виконує обстеження будинків?

У Департаменті будівництва та житлового забезпечення КМДА нам повідомили, що розпорядженням КМВА від 13.04.2022 № 499 «Про організацію та виконання робіт з технічного обстеження об’єктів у місті Києві, пошкоджених внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією РФ» (зі змінами та доповненнями) затверджено План робіт з технічного обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок військових дій.

Відповідно до Плану робіт, станом на теперішній час у місті Києві пошкоджено 2645 житлових будинків (дані оновлюються в міру фіксації руйнувань). Попереднє обстеження пошкоджених об’єктів проводить КП «Київекспертиза» відповідно до Плану робіт.

«У разі виявлення КП „Київекспертиза“ у ході попереднього обстеження дефектів і пошкоджень, що можуть знижувати міцність, стійкість і жорсткість будівельних конструкцій та експлуатаційні показники елементів інженерних мереж і систем об’єкта, надається рекомендація щодо необхідності проведення основного (детального) обстеження. Основні (детальні) обстеження пошкоджених об’єктів проводяться із залученням сторонніх спеціалізованих організацій», — повідомив на запит ТСН.ua Борис Работнік, директор Департаменту будівництва та житлового забезпечення КМДА.

Терміни проведення детального (інструментального) обстеження встановлюються на основі технічного стану об’єкта, з урахуванням збереження його придатності до експлуатації.

Десятки будинків потребують відновлення

За словами Бориса Работніка, згідно з низкою розпоряджень КМВА, визначено 67 багатоквартирних житлових будинків, які зазнали значних пошкоджень та відновлюються за рахунок коштів бюджету міста Києва. Замовником відновлювальних робіт на вказаних будинках визначено КП «Житлоінвестбуд-УКБ».

«За інформацією замовника, на 30 багатоквартирних будинках відновлювальні роботи завершені. На стадії відновлення знаходиться 37 багатоквартирних будинків. У бюджеті міста Києва на 2026 рік, а також у Програмі економічного і соціального розвитку міста Києва на 2024–2026 роки (розподіл асигнувань на 2026 рік) на відновлення пошкоджених багатоповерхових житлових будинків передбачено кошти в обсязі понад 574 млн грн», — зауважує Работнік.

Від чого залежить вартість відновлювальних робіт

За словами посадовця, вартість відновлення багатоквартирних житлових будинків, пошкоджених внаслідок воєнних дій, визначається на підставі проєктно-кошторисної документації, розробленої відповідно до чинних норм і правил. Зазначена документація проходить обов’язкову перевірку в експертній організації з отриманням позитивного експертного звіту.

«Загальна кошторисна вартість відновлювальних робіт та терміни їх виконання залежать від технічного стану конкретного будинку після отримання пошкоджень, ступеня руйнувань, типу пошкоджень, а також складності й обсягу запланованих робіт», — зауважує Борис Работнік.

Він, як і В’ячеслав Непоп, погоджується, що виконання робіт з обстеження та відновлення сповільнене через припинення виробничих процесів під час повітряних тривог, стабілізаційних відключень електроенергії, а також через нестачу кваліфікованих працівників у будівельній галузі, значна частина яких мобілізована.

Обов’язковий етап: отримання акту обстеження

Юристи наголошують, що порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна з використанням «єВідновлення» затверджений Постановою КМУ № 381 від 21.04.2023.

У разі пошкодження/знищення нерухомого майна в результаті збройної агресії одним із обов’язкових етапів для отримання компенсації є отримання Акту обстеження.

«Власник майна має подати через Дія/ЦНАП/нотаріуса повідомлення про пошкодження. Протягом 10 днів уповноважений орган зобов’язаний проінформувати заявника про спосіб та строки проведення обстеження — комісійне, дистанційне або технічне», — розповідає ТСН.ua адвокат Сергій Штогрин.

Черговість проведення обстеження

Адвокат наголошує, що постановою КМУ № 473 передбачено, що обстеження об’єкту проводиться згідно затвердженого плану. Вид обстеження, черговість та строки визначаються уповноваженим органом враховуючи результати попереднього візуального огляду пошкоджень, та наявних джерел і обсягів фінансування робіт з обстеження.

«Першочерговому обстеженню підлягають пошкоджені об’єкти соціальної інфраструктури, будівлі адміністративного призначення, пошкоджені об’єкти ЖКГ, пошкоджені об’єкти житлового фонду, а саме багатоквартирні житлові будинки, гуртожитки», — розповідає адвокат.

Підготовчі роботи, що впливає на строки

Громадянам варто врахувати, що роботам з обстеження передують заходи щодо розмінування, демонтажу частин об’єкту, виконання робіт з пошуку постраждалих та загиблих, здійснення оперативно-слідчих дій правоохоронними органами у рамках кримінальних проваджень тощо.

«Тобто, проведенню обстеження передує ряд робіт підготовчого характеру, що включають чимало об’єктивних та суб’єктивних факторів, які можуть негативно впливати на часові рамки підготовки Акту. Постановою КМУ № 381 передбачено, що строк розгляду заяви не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня її подання до комісії та до внесення в Реєстр пошкодженого та знищеного майна», — пояснює адвокат.

Куди звертатися у разі затягування строків

Сергій Штогрин погоджується, що, на жаль, статистика збільшення кількості повітряних атак агресора безпосередньо впливає на завантаженість відповідних органів, строків проведення обстежень та підготовки відповідних актів.

«Якщо ж затягування строків проведення обстеження порушують законні та „розумні межі“, варто написати звернення на уповноважений орган. У Києві — комісія з обстеження будівель та споруд при районних в місті Києві державних адміністраціях та Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА. Додатково зателефонувати 1551 та 1545», — радить адвокат.

Основні підстави для відмови у компенсації

Підставами для відмови в наданні компенсації серед інших є:

• розташування пошкодженої квартири в багатоквартирному будинку, в якому пошкоджені місця загального користування та/або який підлягає капітальному або реставраційному ремонту;

• відсутність інформації про пошкоджений об’єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

• установлення факту отримання заявником від органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій грошової та/або матеріальної допомоги для проведення у повному обсязі ремонтно-відновлювальних робіт тощо.

Тобто, якщо пошкоджена квартира не внесена до реєстру речових прав (придбана до 2013), або разом із квартирою пошкоджений під’їзд, звернення із заявою про компенсацію може бути передчасним.

Обмежені строки на оскарження рішень

«Чинне законодавство передбачає можливість заявника оскарження акту комісійного обстеження та/або звіту з технічного обстеження, рішення комісії про надання/відмову у наданні компенсації, інших рішень, дій або бездіяльність комісії, проте вони є досить малі — 5 робочих днів, з можливістю продовження ще на 5. Тому слід ретельно контролювати надходження повідомлень від уповноваженого органу, щоб не пропустити вказані строки», — пояснює адвокат.

Джерела фінансування та пріоритетне право

Джерелами фінансування компенсації є кошти держбюджету, а компенсації здійснюються в межах наявного обсягу коштів.

«Черговість проведення виплат компенсації визначається автоматично програмними засобами реєстру пошкодженого та знищеного майна враховуючи черговість розгляду заяв з урахуванням пріоритетного права», — зауважує Сергій Штогрин.

Пріоритетне право мають:

• учасник бойових дій, особа з інвалідністю внаслідок війни; особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та якій не надано статус учасника бойових дій;

• особа з інвалідністю I та II групи; багатодітна сім’я; батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу;

• прийомні батьки; патронатні вихователі;

• особи з числа дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; опікуни/піклувальники.

«Таким чином, чіткі строки виплат законодавчо не визначені та залежать від різних факторів, в тому числі наповненості бюджету та чи має заявник пріоритетне право», — додає адвокат.

Ремонт власним коштом: чи можна отримати компенсацію?

У Мережі публікують багато чуток, що власникам, квартир не варто розпочинати ремонт у пошкодженій квартирі самостійно та власним коштом, бо у такому випадку можуть відмовити у допомозі від держави через «єВідновлення».

«Ремонтно-відновлювальні роботи власними коштами не позбавляють власника права на компенсацію за програмою „єВідновлення“. Постановою КМУ № 381 прямо передбачена компенсація за виконаний ремонт. Проте, слід дотриматися наступних рекомендацій: максимально детально зафіксувати всі пошкодження (фото/відео/акти ДСНС тощо), подати повідомлення про пошкодження. Важливим є те, що відшкодування буде відбуватися не за чеками із магазинів, а за середніми ринковими цінами, визначеними державою», — зауважує Сергій Штогрин.

Адвокат наголошує, що також, варто звертатися до підрядників, що виконують будівельно-ремонтні роботи, зареєстровані за МСС-кодами 1520, 1711, 1731, 1740, 1750, 1761, 1771, 8911. На сайті «єВідновлення» є можливість перевірити компанію на предмет підтримки державної програми.

«З практики, варто все ж дочекатися прибуття комісії, складення відповідного акту обстеження та чек-листу. Без цього краще проводити лише протиаварійні чи невідкладні консерваційні роботи. Це може значно спростити отримання коштів та збільшити їх розмір» — зауважує Сергій Штогрин.

Досвід відновлення за гроші партнерів

Експерти розповідають, що займалися питанням пошкоджених будинків, але більшість цих питань були пов’язані з наданням гуманітарної допомоги від ООН.

«У зарубіжних партнерів свої процедури з надання допомоги внаслідок обстрілів, які ніяк не регламентуються українським законодавством. Тобто під час виїзду на обстеження ми користувалися їхніми вимогами, за держпрограмою „єВідновлення“ ми не працювали. До речі, торік завершили роботу над низкою програм. Нові — знаходяться на етапі розгляду. Ми виконували функцію виконавчих партнерів, тобто робили проєктування, обстеження, але безпосередньо не виконували робіт», — розповідає ТСН.ua Костянтин Черненко, доцент кафедри будівельних технологій КНУБА, кандидат технічних наук, доцент.

Класифікація ушкоджень будинків

Експерт додає, що пошкодження внаслідок ворожих повітряних атак поділяються на категорії: легкі, середні та важкі.

«Оскільки міжнародні програми мають обмежене фінансування, то ми займалися легкими пошкодженнями в багатоповерхівках та приватних будинках, наприклад, від вибухової хвилі — вибиті вікна, двері, чи несуттєво пошкоджений дах. На місце виїжджав інженер та фіксував такі пошкодження. Все це належним чином оформлювалося і передавалося до організації, яка фінансувала виконання робіт. Цей кейс розглядався, і якщо отримував «добро» — виділялися кошти або залучалися компанії, які виконували роботи «під ключ»», — розповідає Костянтин Черненко.

Мета — допомогти не одному, а більшості

До цього він додає, що, наприклад, у Херсонській області були складнощі з пошуком виконавців робіт.

«У такому випадку домовлялися з якимось великим магазином будівельних матеріалів. Люди замовляли там певний перелік товарів і самостійно шукали того, хто їм встановить пошкоджені вікна чи двері. Тобто забезпечувалося лише фінансування на матеріали. В свою чергу міжнародні партнери розглядали об’єкти з тяжкими пошкодженнями як перспективні, оскільки їх відновлення суттєво збільшує тривалість виконання робіт і на той момент виходило за межі тривалості проєкту. Їх цікавило надати допомогу якомога більшому колу постраждалих, і заохотити людей не залишати свої домівки, а внутрішньо переміщених осіб повертатися. Тобто вибір був: допомогти якомога більшому колу постраждалих», — каже Костянтин Черненко.

Чому Київ був не популярним з відновлення?

Експерт додає, що за однією з програм було закрито понад 10 тисяч юнітів (один юніт може бути однією квартирою або одним домогосподарством).

«Тобто, якщо приліт стався поруч з будинком, це могло бути 10 і більше юнітів. Ми працювали у Київській, Сумській, Чернігівській, Харківській, Херсонській та Миколаївській областях, регіонах, які найчастіше обстрілював ворог. Київ у той період страждав менше, хоча ми виконували обстеження у Бородянці. Міжнародним партнерам Київ на той момент був менш привабливий, бо у столиці люди дуже часто відмовлялися від допомоги. Адже матеріали, які партнери пропонують постраждалим, можуть бути найпростішими, а у мешканців столиці вхідні двері до квартири подекуди можуть коштувати більше, ніж партнери готові виділити в рамках програми з відновлення», — пояснює Костянтин Черненко.

Церковне свято 11 січня / © unsplash.com Відключення світла. Наслідки атаки. Фото: Олександр Ганжа Зимова дорога. / © Associated Press