Росіяни модифікували дрон "Герань-2": одночасно несе ПЗРК та бойову частину

Українська розвідка розкрила технічні секрети нової модифікації російського дрона «Герань-2», яка тепер здатна збивати літаки та вертольоти за допомогою вбудованого ПЗРК «Верба». Водночас апарат зберігає свою основну бойову частину для ударів по наземних цілях.

Про це повідомило Головне управління розвідки Міноборони України.

Військова розвідки опублікувала на порталі War&Sanctions інтерактивну схему, складники та електронну компонентну базу безпілотника «Герань-2» серії «Э», оснащеного переносним зенітно-ракетним комплексом «Верба» на борту.

Характеристики дрона «Герань-2» серії «Э»

Ця модифікація ворожого дрона передбачає повністю ручне керування оператором у режимі реального часу. Для цього використовується китайська оптична камера Honpho TS130C-01, встановлена в носовій частині дрона, а також mesh-модем Xingkay Tech XK-F358 виробництва КНР.

Після виявлення повітряної цілі оператор послідовно задіює два сервоприводи. Перший активує хімічну акумуляторну батарею та балон з азотом для охолодження головки самонаведення (ГСН) переносного зенітного ракетного комплексу. Другий сервопривід, після досягнення необхідної температури ГСН, відкриває спеціально виготовлену захисну кришку. Спусковий механізм ракети зафіксований у постійно натиснутому положенні за допомогою кабельних стяжок, що забезпечує автоматичний пуск одразу після захоплення цілі головкою самонаведення.

Чим відрізняється «Герань-2» з ПЗРК від дрона з ракетою Р-60?

Ключовою відмінністю цієї версії від варіанту з ракетою Р-60 є наявність у самого безпілотника повноцінної основної бойової частини. На дослідженому розвідкою зразку встановлено термобаричну бойову частину ТББЧ-50М.

Таким чином, навіть після відстрілу зенітної ракети БпЛА не втрачає здатності виконувати своє головне ударне завдання. Водночас наведення на ціль може здійснюватися як автоматично, так і безпосередньо оператором.

Компоненти дрона «Герань-2» з ПЗРК

Комплект бортових блоків і систем є типовим для таких «Гераней» і містить:

• польотний контролер,

• інерціальну навігаційну систему,

• 12-канальну «Комету»,

• трекер на базі мікрокомп’ютера Raspberry,

• 3G/4G-модеми та інші компоненти.

У складі інерціальної навігаційної системи вперше зафіксовано використання нового шестиосьового інерціального модуля SCH1633-D0I компанії Murata (Японія). Наприкінці 2024 року цей модуль був представлений як рішення для цивільного автомобільного сектору — зокрема для систем автономного керування та сучасних асистентів водія.

Інша електронна компонентна база має походження зі США, КНР, Швейцарії, Тайваню, Японії, Німеччини та Великої Британії. Повний перелік використаних компонентів із маркуванням і фотодокументацією оприлюднений на порталі War&Sanctions.

До слова, на початку 2026 року ГУР зафіксувало застосування окупантами нового реактивного дрона «Герань-5», який має довжину 6 м та розмах крил 5,5 м. Нова модифікація отримала посилений двигун Telefly, бойову частину масою 90 кг та дальність ураження до 1000 км.

За даними Інституту вивчення війни (ISW), Росія могла відкрити нову виробничу лінію на основі іранських технологій для виготовлення дронів «Герань-5». Аналітики зазначають, що окупанти планують використовувати такі безпілотники не лише для атак по наземних об’єктах, а й для ударів по повітряних цілях.

Оракул Ленорман / © ТСН.ua Коли прийде Китайський Новий рік 2026 / © pexels.com Пошуки роботи / © Veer Ніж упав на підлогу: що це значить / © Getty Images