У Києві злили воду з систем опалення: чи будуть проблеми з відновленням тепла
У Києві злили воду з систем опалення: чи будуть проблеми з відновленням тепла

У Києві злили воду з систем опалення: чи будуть проблеми з відновленням тепла

Експерт вважає, що ситуація може нормалізуватися і назвав терміни заповнення системи теплопостачання.

Що сказав Сергієнко:

Через критичну ситуацію після обстрілів країни-агресорки Росії у Києві офіційно повідомили про злив води у будинках для того, щоб мінімізувати аварії. Наскільки це виправданий крок в інтерв'ю Главреду розповів директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко.

За його словами, будинки різного типу охолоджуються по-різному. Якщо в будинку є технічний поверх, куди заходить система опалення, тобто труби проходять через технічний поверх — це зона ризику. Те саме стосується і підвалів. Щоб мінімізувати загрози, технічні поверхи, горища і підвали повинні бути утеплені.

"Якщо ж таких технічних поверхів або підвалів немає, то вся система теплопостачання фактично захована всередині будинку — в квартирах. А такі приміщення охолоджуються значно повільніше, ніж технічні поверхи або підвали. Тому в кожному конкретному випадку потрібно розуміти: який тип будинку, яка ситуація і яка загроза, чи потрібно зливати воду або в цьому немає необхідності", - пояснив експерт.

Те, що зараз виникає певне непорозуміння, Сергієнко пояснює тим, що комунальні служби ніколи раніше не стикалися з подібними ситуаціями і, відповідно, достатнього досвіду реагування не мають.

Через це вони, діючи з обережністю, починають зливати воду навіть там, де, можливо, це робити зарано або взагалі не потрібно. Я сподіваюся, що з часом ця ситуація нормалізується. Але тут знову ж таки ключовим є питання комунікації. Люди повинні розуміти, що в їхньому будинку, наприклад, висока ймовірність замерзання системи опалення на технічному поверсі або в підвалі", - додав він.

Однак є ще одна складність - це брак спеціалістів, які точно знають, де та як потрібно перекривати, чи зливати воду. Та Сергієнко зауважив, що навіть якщо є потреба зливати воду, хвилюватися через це не варто, бо після відновлення теплопостачання систему можна знову заповнити за 15-30 хвилин.

У Києві злили воду з систем опалення: чи будуть проблеми з відновленням тепла
Як зігрітися без опалення / Інфографіка: Главред

Яких наслідків очікувати від нових обстрілів - думка експерта

Главред писав, що за словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, російські окупанти намагаються зруйнувати всю енергетичну інфраструктуру в Україні. Повний блекаут вони хочуть влаштувати і в Києві. Проте РФ навряд чи зможе повністю "погасити" столицю.

Він стверджує, що зробити це буде дуже важко. Дійсно, можуть бути блекаути в окремих районах Києва, але для цього потрібні цілеспрямовані удари по конкретних об'єктах - підстанціях або вузлах розподілу.

Теплопостачання в Києві - останні новини

Раніше повідомлялося, що у столиці тривають безперервні роботи з відновлення інфраструктури, що постраждала внаслідок російських атак у ніч проти 9 січня. Комунальні служби працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше повернути тепло та стабільні послуги мешканцям міста.

Нагадаємо, Главред писав, що 9 січня атака росіян на столицю завдала найбільшої шкоди об'єктам критичної інфраструктури. Тому тим, в кого є можливість тимчасово виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення та тепла, радять зробити це.

Окрім цього, напередодні стало відомо, що ще не вдалося полагодити ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. Ситуація там після атаки Росії надскладна. Але є сподівання, що поступово вдасться відновити теплопостачання усім жителям Києва.

Інші новини:

Про персону: Олександр Сергієнко

Сергієнко Олександр Іванович - (нар. 19 жовтня 1947р. с. Роздольне, Росія)— український політик. Колишній 1-й заступник голови Трудової партії України (з 05.2000); співголова Народно-патріотичного об'єднання "За Україну" (з 07.2001), пише Вікіпедія.

Навчався у Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського", на факультеті радіоелектроніки (1966—1973), за спеціальністю інженер електронної техніки; доктор філософії з питань права.

Кандидат фізико-математичних наук, юрист, директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста".

Джерело матеріала