Привласнена історія: які культові фільми СРСР насправді створили українці

Україна була ключовою виробничою базою для більшості радянських блокбастерів.

Основні факти:

Попри романтизовані спогади про "добре старе радянське кіно", реальність була значно темнішою: цензура, репресії проти режисерів, заборони фільмів і зламані долі акторів. Та ще менш відомий факт — значна частина найкасовіших радянських стрічок була знята саме в Україні.

Наші кіностудії забезпечували СРСРтехнічною базою, локаціями, каскадерами та інноваціями, без яких багато "хітів" просто не існували б. Про це розповідає Телеграф.

"Пірати ХХ століття": радянський екшен, зроблений в Україні

Перший радянський бойовик, який у 1980 році зібрав рекордні 90 млн глядачів, формально належав московській студії Горького. Але знімали його в Криму — на Ялтинській кіностудії та на локаціях Тарханкуту, Судака, Капчика, у портах Ялти й Маріуполя. Саме тут працював легендарний постановник трюків Валерій Павлотос, який створював екшен-сцени для десятків радянських фільмів.

Ялтинська студія: центр пригодницького кіно СРСР

Крим був головною базою для всіх радянських фільмів "про море". Тут знімали:

У Ласпі, Кастрополі та Береговому створювали підводні декорації, а Ялта стала центром підводних зйомок, яких не могла собі дозволити навіть Disney у 40-х роках.

Попри це, участь українських фахівців у титрах часто не зазначали — фільми виходили під брендами "Ленфільму" чи московських студій.

Одеса: кузня каскадерів і майданчик для культових стрічок

Одеська кіностудія стала другою опорою радянського кіновиробництва. Тут знімали:

Саме в Одесі виникла єдина в СРСР неформальна школа каскадерів, створена Володимиром Жариковим. Її вихованці виконували найнебезпечніші трюки радянського кіно — від падіння вантажівки у воду до стрибків із 15-метрових стін у "Айвенго".

Крим, Одеса, Київ і українські фортеці стали основою для десятків фільмів, які СРСР видавав за "великі досягнення радянського мистецтва". Насправді ж саме українські локації, технічні фахівці, каскадери та студії створили левову частку того, що сьогодні називають "класикою".

Варто також прочитати: