План «роз’єднання»: експерт розкрив справжню цинічну мету атак РФ
План «роз’єднання»: експерт розкрив справжню цинічну мету атак РФ

План «роз’єднання»: експерт розкрив справжню цинічну мету атак РФ

Експерт попереджає про складну ситуацію в деяких районах та прифронтових містах, яка може тривати весь опалювальний сезон.

Коротко:

Російські окупанти продовжують удари по енергетичній інфраструктурі Києва з метою залишити столицю без внутрішнього та зовнішнього енергопостачання. Про це в інтерв’ю УНІАН повідомив директор енергетичних програм Центру Разумкова, енергетичний експерт Володимир Омельченко.

"Насамперед б'ють по найбільш чутливих місцях Києва. Це системи теплозабезпечення в морозну погоду, які важко захистити. Це критична інфраструктура взимку для мільйонів людей", – зазначив Омельченко.

Психологічний ефект ударів

За його словами, удари по столиці мають психологічний ефект – Кремль сподівається, що мешканці міста не витримають та почнуть вимагати капітуляції на російських умовах.

Експерт зазначив, що первісна мета росіян полягала у розділенні української енергосистеми на три частини – Лівобережну, Правобережну та Одеський регіон – до нового року, проте цього їм не вдалося досягти.

Стан ТЕЦ після останніх атак

Наслідки останніх атак на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 у Києві, за словами Омельченка, менші, ніж під час попередніх обстрілів.

"Але повністю ТЕЦ-5, наприклад, неможливо буде відновити, як мінімум, до закінчення цього опалювального сезону. Можемо говорити лише про часткове відновлення – а це Голосіївський, Печерський райони, Теремки", – додав він.

План
Генерація електроенергії в Україні / Інфографіка: Главред

Ситуація в столиці та прифронтових регіонах

Енергетичний експерт зазначив, що найскладніша ситуація залишається у Києві, де найбільше будинків без тепла, а також у прифронтових регіонах – Харкові, Дніпрі, Полтавщині та Запоріжжі.

"В Херсоні особливо складно, тому що там вибили теплову генерацію, зруйнували ТЕЦ", – додав Омельченко.

Він також наголосив на необхідності виділення коштів столичною владою для тимчасового переміщення людей із вразливих категорій.

Яка ціль російських атак по Києву - думка експерта

Російські війська зосереджують удари по критично важливих об’єктах енергетичної інфраструктури Києва, зокрема по ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. Про це в коментарі Главреду розповів директор аналітично-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко.

За його словами, нині неможливо дати стовідсоткову гарантію стабільної роботи енергосистеми столиці.

"Фактично єдиним дієвим засобом захисту залишається ефективна робота сил протиповітряної оборони, тоді як будь-які спроби заздалегідь прогнозувати масштаби можливих руйнувань є передчасними", – зазначив експерт.

Сергієнко підкреслив, що оцінювати наслідки ударів наперед практично неможливо.

"Говорити наперед, що саме і наскільки буде складно, — це, по суті, гадання на кавовій гущі. Будемо якось виживати, будемо пристосовуватися", – додав він.

Експерт наголосив, що у таких умовах столиця може опинятися у зоні ризику навіть при мінімальних руйнуваннях, а ключовим фактором стабільності залишається оперативність та ефективність дій сил протиповітряної оборони.

Атака по Україні 20 січня - останні новини

Як повідомляв Главред, 20 січня Росія атакувала Київ балістичними ракетами та дронами. Внаслідок удару без тепла залишилися 5 635 багатоповерхівок, а лівий берег столиці залишився без водопостачання.

Крім того, в Україні вимушено запроваджено аварійні відключення світла, подекуди - досить жорсткі. Найскладніша ситуація спостерігається у Київській, Харківській, Сумській, Донецькій та Полтавській областях.

Нагадаємо, що у Рівненській області росіяни атакували об’єкти критичної інфраструктури. Через це понад 10 тисяч абонентів залишилися без світла, у кількох будинках вибито вікна, пошкоджено автомобілі.

Читайте також:

Про персону: Володимир Омельченко

Володимир Омельченко - директор енергетичних програм Центру Разумкова.

Автор понад 50 наукових і публіцистичних праць. Брав участь у розробці та здійсненні міжнародних енергетичних проектів та наукових дослідженнях міжнародної енергетичної політики.

У 1992–1996 р. працював на різних посадах в галузі машинобудування;

1997–1998 — головний фахівець відділу нафтової, газової та нафтопереробної промисловості міністерства економіки України;

1998–2003 — НАК "Нафтогаз України", очолював напрям транспорту нафти;

2004–2007 — головний консультант Національного інституту проблем міжнародної безпеки РНБО України;

з лютого 2007 р. — експерт Центру Разумкова, з 2013 року — директор енергетичних програм.

Джерело матеріала
loader
loader