Як скандал із шантажем президента Чехії вдарив по Україні і чого очікувати далі

Півтора місяця роботи нового уряду – і Чехія потрапила у повноцінну політичну кризу, старт якій дав конфлікт між президентом Петром Павелом та коаліційною партією "Автомобілісти за себе".

27 січня президент Чехії зробив екстрене звернення, заявивши про спроби шантажу та погроз на його адресу з боку міністра закордонних справ Петра Мацінки.

Той вимагав призначення на міністерську посаду свого однопартійця Філіпа Турека, погрожуючи "наслідками, які будуть дуже несподіваними для нього (і не тільки для нього)".

Докладніше про політичне протистояння у Чехії і його ймовірні наслідки, читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка "Президент не дозволить себе шантажувати": як політична криза у Чехії вдарила по Україні.

Далі – стислий її виклад.

Спочатку – про суть цього конфлікту.

Нинішній уряд Андрея Бабіша наразі працює у неповному складі, адже президент відмовив у призначенні на посаду міністра охорони довкілля почесного голови партії "Автомобілісти" Філіпа Турека.

Причина відмови – пости політика у соцмережах, щоправда – багаторічної давнини, з численними алюзіями на нацистського лідера Адольфа Гітлера та фашистського диктатора Беніто Муссоліні, гомофобними та мізогінними висловлюваннями, а також – зі схваленням злочинів проти ромів.

"Автомобілісти" натомість переконані, що президент зловживає своїм правом і навіть порушує конституцію країни.

Натомість Турек є обличчям партії, забезпечуючи лояльність ядра виборців.

Тож якщо він погрожував піти з партії, не отримавши міністерського портфеля, у "Автомобілістів" просто не було іншого виходу.

Бачачи, що президент не збирається змінювати своєї позиції, міністр закордонних справ Петр Мацінка перейшов до погроз.

У листі раднику президента Мацінка зазначив, що він "у середу їде до Брюсселя, де матиме важливі зустрічі".

"До того часу мені потрібно буде знати свою позицію, бо я виступатиму як перед найважливішими іноземними партнерами, так і перед найбільшими іноземними ЗМІ", – написав чеський глава МЗС.

А ще він вказав у листі раднику, що саме через президента Петра Павела українці не отримають літаки L-159, які мають потенціал стати надійною зброєю проти дронів, у тому числі реактивних.

Виглядає так, що в уряді Андрея Бабіша були не проти продажу літаків, проте згодом вирішили використати це питання для тиску на президента.

А коли Петр Павел вивів цю тему в публічну сферу, в уряді вирішили "покарати його", відмовившись продавати літаки Україні.

Тим часом голова уряду не хоче ані йти на конфлікт із президентом, ані "здавати" свого міністра.

Варто зазначити, що питання, чи можна трактувати листи Мацінки як шантаж, активно дискутується у Чехії.

Втім, офіційну відповідь на нього мають дати правоохоронці – розслідування за скаргою президента вже розпочато.

При цьому розслідування вестиме Національний центр боротьби з організованою злочинністю (NCOZ) – елітний підрозділ чеської поліції.

Втім, окрім можливих кримінальних наслідків, ця історія точно матиме наслідки політичні.

Але які саме?.

Коаліційні партнери вже не вперше створюють чималі проблеми прем’єру Бабішу.

Ба більше, все частіше складається враження, що "хвіст виляє собакою", тобто – партія, які має майже втричі більше депутатів, аніж сумарно її партнери по коаліції, дозволяє їм нав’язувати свій порядок денний.

Прем’єр потребує голосів SPD та "Автомобілістів" у двох голосуваннях: щодо держбюджету і щодо позбавлення Бабіша депутатського імунітету у старій справі про махінації із субсидіями ЄС.

Щоправда, вже лунають чутки, що в оточенні прем’єра ведуть консультації з опозиційними депутатами щодо можливості підтримки голосами уряду меншості.

Докладніше – в матеріалі Юрія Панченка "Президент не дозволить себе шантажувати": як політична криза у Чехії вдарила по Україні.