Енергетик зі Слов’янська: Вдень перевіряю електричні кабелі, а ввечері плету з бісеру

Одна частина життя Максима Руденка, енергетика зі Слов’янська, – це трансформатори, напруга на залізничних коліях Донеччини, важка чоловіча праця. А друга частина - тонка голка, нитки, різнокольоровий бісер.

Про те, як почав створювати ніжні жіночі прикраси, чи чоловіче це заняття, а також чому сережки з японського бісеру якісніші за такі ж, тільки з чеського, - Максим Руденко розповів Коротко про.

Своєрідна медитація

«Та не чоловіча це справа!» Такі слова, бувало, прилітали у спину нашому герою Максиму. Чоловік працює енергетиком на залізниці в Донецькій області. Щодня з 7:00 до 16:00, окрім вихідних. А у вільний від роботи час плете прикраси з бісеру. І так майстерно, що дедалі частіше отримує індивідуальні замовлення на сережки, намисто, браслети.

- А як реагують на ваше захоплення бісером чоловіки-колеги? – запитую.

- Якогось відвертого нерозуміння не виказували, - розповідає Коротко про Максим Руденко. – Колегам-дівчатам подобається моя творчість. А чоловіки… Вони теж знають про моє захоплення бісером, і, хтозна, може, позаочі крутять пальцем біля скроні, вважають диваком.

Чоловік зізнається: бісер для нього - це своєрідна медитація.

- Я працюю з бісером тільки після роботи ввечері і на вихідних, - каже. -  Сідаю за стіл, розкладаю намистини, починаю нанизувати їх на нитку. Створюю красу власними руками. В наш складний час цінно мати таке улюблене заняття.

Хоча бісер в житті Максима Руденка з’явився як щось другорядне. Спочатку чоловік захопився вишивкою хрестиком. Пробував вишивати і скляними намистинами, навіть щось виплітав з них, але несерйозно і поміж іншим. Все змінилося після 24 лютого 2022 року.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, в Слов’янську стало дуже «гаряче». Вхопивши невелику валізу з найнеобхіднішим, Максим поїхав в більш тихе місце.

На чужій квартирі десь в центральному регіоні України, аби хоча б трохи відволіктися від новин, захотів вишивати. Але не взяв з дому ні ниток, ні полотна. Тому в найближчому магазині купив кілька пакетиків дешевого бісеру, спеціальний дріт - і почав творити. Спочатку виготовив брелоки в українській символіці, пізніше прийшла черга силянок, а далі пішло-поїхало.  

Сережки плете 4 години

Вже повернувшись додому у Слов’янськ, до своїх ниток і полотна, Максим продовжив плести з бісеру.

- Тоді в моєму житті з’явився японський бісер, і це була любов з першого дотику, - каже Максим. – Пояснюю: на відміну від чеського, японський бісер більш якісний, там немає такої великої кількості відходів. Намистинки яскраві, блискучі або матові, зазвичай циліндричної форми (хоч є і круглі). Вироби з японського бісеру рівні, довговічні, правда, дорожчі.

А як інакше, якщо японський бісер в кілька разів дорожчий за чеський, а деякі екземпляри коштують по 400-500 грн за 5 грамів. Для порівняння, така ж кількість чеського бісеру коштує від 10 грн.

Зараз усі прикраси Максим виготовляє саме з японського бісеру. Замовників шукає через соцмережі, навіть створив свій бренд «Створено ним». Каже, найчастіше замовляють сережки у формі листка рослини. Вартість такої прикраси (на момент публікації) 950 грн.

- Комусь це може здатися дорого, але вважаю, що ручна праця має цінуватися, - говорить чоловік. – Такі сережки я плету 4 години. Це моя робота, мій зір, здоров’я моєї спини і шиї. Так, доводиться час від часу вставати, робити розминку.  Я дуже скрупульозний майстер, критичний до найменших дрібниць. Тому всі прикраси мейд ін «Створено ним» носяться роками. Але обов’язково попереджаю замовників оберігати бісер від води і сонця, не бризкати на прикраси парфумами, не кидати, бо ж це скляні намистини. 

Захоплення сина підтримують його батьки. Особливо мама, яка обожнює біжутерію. У скриньці жінки є багато прикрас, власноруч виготовлених сином.

- Для мене бісер став важливою частиною життя, - говорить Максим. – Я вже навіть не уявляю себе без цього заняття.

На завершення розмови чоловік зізнався, що мріє, аби бісероплетіння з хобі переросло в його основну справу. Але для цього потрібен час.

Тож поки Максим продовжує шукати пошкодження електричних кабелів на своїй ділянці Укрзалізниці, ремонтувати їх, допомагати іншим бригадам у таких ремонтах. Роботи тут вистачає, адже фронт, на жаль, наближається, і прильоти у Слов’янську та околицях регулярні.

До речі 

Бісероплетіння – кропітка робота

Історія Максима надихає, і самому хочеться створювати красу зі скляних намистин. Авторка цього тексту задумалася: треба накупити бісеру, голок, ниток, а може, і спеціальний верстат для плетіння…

- Чекайте, не поспішайте витрачати гроші на все і зразу, почніть з малого, - пояснює Коротко про майстер Максим Руденко. – Наприклад, з тих же брелоків. Раджу пошукати легку схему в інтернеті і вже тоді купити найдешевші намистини. Все-таки бісероплетіння не для всіх. Це скрупульозна робота, тут потрібне терпіння. Для непосидючих людей буде важко зосередитися на стібках і намистинах. Тому раджу спробувати сплести щось просте. А якщо це заняття припаде до душі, тоді вже можна братися за більш складні речі й дорожчий японський бісер.