Вчені визначили, де на планеті найчистіші та найсиніші води

Хоча з космосу Земля виглядає суцільною «блакитною кулею», насправді колір води суттєво відрізняється залежно від глибини, складу та наявності домішок. У малих об’ємах чиста вода є практично безбарвною, однак у морях і озерах вона набуває синіх відтінків через фізичні властивості світла.

Про це йдеться в дослідженнях та аналізах наукових інституцій і космічних агентств, зокрема Національного інституту водних і атмосферних досліджень Нової Зеландії, повідомляє видання IFLScience.

Найбільш прозорі й насичено-сині води на Землі з наукової точки зору зафіксовані у прісноводному озері Ротомаїревенуа (Блакитне озеро) в Новій Зеландії, а серед морських акваторій — у центральній частині Південного Тихого океану та в морі Ведделла поблизу Антарктиди.

Молекули води ефективніше поглинають довгі хвилі світла, зокрема червоні, тоді як короткі — сині — краще розсіюються і відбиваються назад до людського ока. На колір також впливають мінерали, пісок, мул та органічні речовини. Висока чистота й прозорість зазвичай, хоча й не завжди, є показником насиченого синього кольору.

Найчистішою відомою прісною водоймою у світі вважається озеро Ротомаїревенуа, розташоване в Національному парку Нельсон-Лейкс на Південному острові Нової Зеландії. За результатами дослідження NIWA, проведеного у 2011 році, видимість у воді цього озера сягає приблизно 80 метрів, що майже дорівнює теоретичній межі прозорості для абсолютно чистої води.

Головний науковий співробітник NIWA Роб Дейвіс-Коллі зазначав, що різниця між прозорістю Блакитного озера та ідеально чистою водою є мінімальною. За його словами, якщо у світі й існують водойми з кращими показниками, то вони можуть бути лише незначно прозорішими.

Фахівці вважають, що унікальна чистота води пояснюється природною фільтрацією: вода проходить крізь морену — льодовикові відкладення — перед тим, як потрапити в озеро. Завдяки цьому вода набуває яскравих синьо-фіолетових відтінків. Для місцевого народу маорі озеро має сакральне значення.

Що стосується морської води, то тут визначення «найсинішої» є складнішим. Одним із рекордсменів за прозорістю вважається море Ведделла в Південному океані навколо Антарктиди. У 1986 році вчені Інституту Альфреда Вегенера зафіксували, що диск Секкі — прилад для вимірювання прозорості води — був видимий на глибині 79 метрів, що стало рекордним показником і також наблизилося до теоретичної межі чистої води.

Водночас супутникові спостереження дають іншу перспективу. Починаючи з кінця 1970-х років NASA аналізує колір океанів із космосу для оцінки кількості фітопланктону. Зелені й жовті відтінки вказують на високу концентрацію хлорофілу та морського життя, тоді як насичений синій сигналізує про його дефіцит.

За даними супутникового аналізу NASA, у 2017 році найбільша за площею ділянка найсинішої води була зафіксована в південній частині Тихого океану. Цей регіон розташований у центрі Південно-Тихоокеанського кругообігу — масштабної системи океанічних течій.

Науковці пояснюють, що ці течії відштовхують поживні речовини, зокрема азот і фосфор, у глибші шари води, де фотосинтез майже неможливий. Через нестачу поживних елементів морське життя тут розвинене слабо, а вода виглядає надзвичайно чистою та глибоко синьою. У NASA називають такі регіони «океанічними пустелями».

Попри це, туристичні ресурси часто приписують титул «найсиніших вод» популярним курортам — зокрема пляжу Паскюра (Дзеркальний пляж) на півдні Албанії, а також узбережжям Хорватії, Греції, Мальдів, Багам, Белізу, Ісландії та Філіппін. Хоча багато з цих місць справді вирізняються прозорою та яскравою водою, науково підтвердити подібні твердження в більшості випадків складно.

У Дніпрі затримали угруповання, яке за гроші вивозило військових з частин / © www.facebook.com/Національна поліція України Реконструкція образу Івара Безкістного Марго Роббі / © Getty Images Масований обстріл України / © ТСН.ua