/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F5cf858b3778de4a2105ed53ea889c092.jpg)
Кого проклинали українці тисячу років тому: розшифровано написи в Софії Київській
Ви дізнаєтеся:
Виявляється, нецензурна лексика — зовсім не винахід сучасності. Українці лаялися ще тисячу років тому, а докази цього досі можна побачити на стінах стародавнього храму — Софії Київської.
Історики стверджують: серед старовинних графіті XI століття зустрічаються не тільки молитви, а й справжні прокляття, пише 1+1.
Тема стародавньої лайки звучить провокаційно, але факти говорять самі за себе. Люди Київської Русі висловлювали емоції так само щиро, як і ми сьогодні — просто робили це по-своєму.
Про стародавні написи розповіли історики в рубриці "Код: Софія". За їхніми словами, серед сотень графіті можна знайти не тільки імена паломників, дати або релігійні тексти, а й емоційні звернення до кривдників.
"Люди лаялися завжди — це факт. Питання лише в тому, як саме вони це робили", — пояснює історик і археолог В'ячеслав Корнієнко.
І дійсно, деякі написи можуть здивувати навіть сучасного читача.
Історія про Кузьму-злодія: майже детектив XI століття
Один з написів розповідає історію, гідну середньовічного трилера. У тексті згадується якийсь Кузьма, якого прямо називають злодієм. Уточнюється, що він вкрав м'ясо.
У проклятті використовуються слова церковнослов'янського походження. Наприклад, "кокош" буквально означає півня, але в розмовному сенсі могло означати лапи. А слово "село" трактується як "сильце" — петля для лову птиці.
Якщо перекласти зміст напису сучасною мовою, він звучить приблизно як побажання: "щоб тобі сплутало ноги" або "щоб тебе спіймали". По суті, це стародавній варіант жорсткого прокляття на адресу шахрая. Завершується текст словом "Амінь" — щоб сказане збулося.
Цікаво, що в написі простежується говір Чернігівщини. Це дало підстави припустити, що автором графіті міг бути купець з тих земель.
У XI столітті неподалік від Софії Київської розташовувався ринок — в районі нинішньої Львівської площі. Торговці продавали м'ясо, солонину та інші товари, але зобов'язані були платити мита через посередників.
За версією дослідників, автор напису довірив товар Кузьмі, який зник разом з м'ясом. Розгніваний купець і залишив своє прокляття прямо на стіні храму.
Кузьма — "кримінальний авторитет" стародавнього Києва
У Софії Київській виявлено ще один напис із згадкою про Кузьму — і знову в негативному контексті. Хронологічно тексти збігаються, тому історики припускають, що мова може йти про одну й ту саму людину.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F615f137a165ffa8a69f06f5838e1106c.jpg)
Не виключено, що Кузьма був відомим "кримінальним елементом" Києва другої половини XI століття. Якщо це так, перед нами майже тисячолітня історія про шахрайство.
Дивіться відео про те, кого проклинали українці тисячу років тому:

