Погляд, який видає все: чому у людей білі очі — пояснення вчених

Біла склера — одна з найпомітніших особливостей людського ока,яка дозволяє швидко визначити напрямок погляду. Саме ця риса могла відіграти важливу роль у розвитку складної соціальної взаємодії.

Про це повідомило видання Forbes.

У більшості приматів, зокрема шимпанзе, склера темна — від коричневого до майже чорного кольору. Через це відстежити напрямок їхнього погляду значно складніше. Натомість у людей контраст між білою склерою та темною райдужкою робить погляд легко «читабельним», і співрозмовник може майже миттєво зрозуміти, куди спрямована увага.

Науковці пояснюють цю відмінність дією природного добору. Згідно з гіпотезою кооперативного ока, яку запропонували дослідники Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка, біла склера еволюціонувала для того, щоб напрямок погляду був чітко помітний іншим. Це, своєю чергою, сприяло безмовній координації дій у групі.

Цю гіпотезу перевіряли експериментально. У дослідженні 2007 року порівнювали реакцію людських немовлят і людиноподібних мавп на рухи очей і голови експериментатора. З’ясувалося, що немовлята орієнтуються переважно на рух очей, тоді як мавпи — на рух голови. Це вказує на те, що люди мають підвищену чутливість саме до напрямку погляду.

Подальші роботи намагалися з’ясувати, чи пов’язаний колір склери з рівнем соціальності. У дослідженні 2022 року, опублікованому в Scientific Reports, проаналізували 108 видів приматів за показниками співпраці, соціальної толерантності та рівня агресії. Результати показали, що види зі світлішими склерами демонструють вищу схильність до кооперації. Натомість темні склери частіше асоціюються з меншою співпрацею та більшою кількістю летальних конфліктів усередині виду.

Ще одне дослідження, опубліковане того ж року в журналі eLife, перевіряло, наскільки добре люди та шимпанзе можуть розпізнавати напрямок погляду за різних умов — при різній освітленості та відстані. Виявилося, що обидва види точніше визначають напрямок людського погляду, ніж погляду шимпанзе. Коли ж зображення очей шимпанзе цифрово змінювали, додаючи світлу склеру, точність розпізнавання суттєво зростала.

Дослідники дійшли висновку, що біла склера не лише робить погляд помітнішим, а й підвищує його стійкість до візуальних перешкод — тіней, відстані чи слабкого освітлення. Це означає, що людський погляд залишається зрозумілим навіть у складних умовах.

Водночас нові наукові дані свідчать, що ситуація складніша, ніж вважалося раніше. Огляд 2025 року, опублікований у Biological Reviews, показав, що світлі склери трапляються у приматів частіше, ніж припускали. Насправді існує поступовий спектр пігментації — від темної до світлої, і людські очі не настільки різко відрізняються, як це передбачала гіпотеза кооперативного ока.

Крім того, вчені розглядають альтернативні пояснення. Зокрема, йдеться про можливу роль статевого відбору: яскравіші склери можуть бути пов’язані з ознаками молодості, здоров’я та фертильності. Інша гіпотеза — самоодомашнення — припускає, що зменшення пігментації стало побічним ефектом зниження агресії в процесі еволюції людини. Зміни в розвитку клітин нервового гребеня могли одночасно вплинути і на поведінку, і на колір тканин, зокрема склери.

«Історію про білу склеру робить такою переконливою те, що, попри поверхневий вигляд цих аргументів та гіпотез, насправді вона зовсім не стосується наших очей. Швидше, вона стосується того, що очі можуть робити у соціального виду, і, як наслідок, що відбувається, коли еволюція знаходить спосіб зробити увагу розуму видимою та зрозумілою для інших», — йдеться в статті.

Герцогиня Единбурзька / © Getty Images Як очистити унітаз без хімії / © pexels.com Аеропорт / © Pixabay Наслідки атаки на Дніпро / © Олександр Ганжа