/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F33%2F663efd9857c48a2563d5e3ea7d094008.jpg)
"Сплячі" осередки чи порожні погрози: чому Захід не боїться іранських терактів
Публічні заяви високопоставлених представників іранського військового командування щодо готовності атакувати парки, зони відпочинку та туристичні об'єкти по всьому світу є скоріше елементом психологічного тиску, ніж реальною загрозою. На відміну від радикальних сунітських угруповань, Іран не має розгалуженої та ефективної мережі фанатичних терористів-смертників на території європейських країн, здатної реалізувати подібні масштабні сценарії.
Про це повідомив політичний аналітик Віталій Кулик в ефірі політолога Юрія Романенка.
Коментуючи агресивну риторику Тегерану, експерт закликав тверезо оцінювати можливості режиму. "Якби це Іран був сунітською державою і такі лайт варіанти ІДІЛа зі "сплячими" осередками фанатично відданими, то така терористична активність була б вкрай небезпечна", - пояснив аналітик. Хоча Іран і контролює потужні проксі-сили на кшталт єменських хуситів чи ліванської "Хезболли", які здатні на самовбивчі операції, їхній вплив є "регіонально обмеженим".
Щодо можливості проведення диверсій безпосередньо в країнах Заходу, експерт налаштований скептично. "Іранське підпілля на території Європи, воно трохи перебільшене", - наголосив Кулик. Він також спростував популярний міф про те, що заради боротьби зі США та Ізраїлем іранські спецслужби зможуть легко об'єднатися з місцевими радикалами інших ісламських течій. За його словами, Іран має довгу історію кривавих конфліктів із салафітами, тому очікувати їхньої раптової співпраці не варто.
Попри це, Тегеран все ж таки намагається використовувати шантаж для політичного тиску, особливо на ключові європейські столиці. "Німеччина улюблена країна, хоча вона всіляко кричить про те, що вона знаходиться поза цією війною. Але Німеччина є ключовою фігурою, до якої апелює постійно Іран, як центр Європейського Союзу", - додав експерт. Проте навіть потенційні поодинокі теракти не змусять Європу вступити у відкриту війну з Іраном, а лише посилять її бажання триматися осторонь конфлікту.

