Північне розширення. Як норвезькі мільярди та ісландське "дзеркало" змінюють чергу України до ЄС
Північне розширення. Як норвезькі мільярди та ісландське "дзеркало" змінюють чергу України до ЄС

Північне розширення. Як норвезькі мільярди та ісландське "дзеркало" змінюють чергу України до ЄС

Зміст:
  1. Чому багата Норвегія – не конкурент України
  2. Український бойовий досвід закриває "дірки" в обороні норвежців
  3. Але фасттреку не буде ані для України, ані для Норвегії
  4. Чого ж очікувати Україні: три сценарії

Можливий вступ Норвегії та Ісландії до Євросоюзу може вплинути на євроінтеграційні перспективи України. Мовляв, як кажуть у кулуарах Брюсселя, тепер Київ може застрягти в черзі на членство на десятиліття. Але насправді, за певних умов, це може спростити шлях України до ЄС.

Чи дійсно скандинави можуть оплатити вхідний квиток Києва до Євросоюзу і що має робити Україна, щоб перетворити "північну хвилю" на свій шанс – пояснює LIGA.net.

Чому багата Норвегія – не конкурент України

Головний "тихий страх" старих членів ЄС – це гроші. Україна – величезна країна з колосальними потребами у відновленні, і у Парижі чи Берліні дедалі частіше порушують питання: "Хто за це платитиме?".

За підрахунками Politico, усі 13 країн, які приєдналися до ЄС із 2004 року, досі отримують від Брюсселя більше фінансування, ніж сплачують до бюджету. Чиновники прогнозують, що Україна, Молдова та країни Балкан підуть цим же шляхом.

На тлі цього стан української економіки додає тривог: 2025 рік Україна закінчила зі зростаннямВВП на 1,8% – найслабший показник за останні три роки, попри суттєве прискорення економічного зростання під кінець року.

Тому поява Норвегії на горизонті ЄС стає для України порятунком. Ці країни входять до десятки найбагатших у світі за ВВП на душу населення. Норвегія у разі вступу вливатиме в бюджет Євросоюзу значно більше, ніж забиратиме, пояснює LIGA.net фінський євродепутат Пекка Товері.

Економіка Ісландії настільки мала, що їй майже нічого запропонувати, але Норвегія – дуже багата країна і була б великим нетто-платником, – каже він.

Прихід такого потужного донора автоматично "наповнює гаманець" Брюсселя, додає LIGA.net експертка з євроінтеграції Тінатін Акхвледіані (аналітичний центр CEPS). Це знімає фінансову напругу.

ДОВІДКА
Норвегія – це "енергетичний банк" Європи, який володіє найбільшим у світі суверенним фондом обсягом понад $1,6 трлн завдяки експорту нафти та газу. Її вступ до ЄС означає появу потужного фінансового донора, чиї внески здатні зняти з Брюсселя страх перед "дорогою" відбудовою України.

Коли бюджет ЄС поповниться норвезькими внесками, європейським політикам буде значно простіше виділяти мільярди на українські проєкти: Ukraine Facility, Ukraine Support Loan (той самий кредит на 90 млрд євро), Державний фонд регіонального розвитку, DREAM (цифрова платформа, яка об'єднує всі проєкти з відбудови).

Для українського бізнесу це означає стабільність: допомога не закінчиться, бо з’явився новий заможний "спонсор" загальноєвропейського добробуту.

Український бойовий досвід закриває "дірки" в обороні норвежців

Поки на політичному рівні тривають дискусії щодо дат вступу, у сфері оборони Україна і скандинавські держави вже опинились в одній команді. За словами двох європейських дипломатів, які говорили з LIGA.net на умовах анонімності, Україна, Норвегія та Ісландія вже мають статус fully associated (повністю асоційованих членів) у спеціальній оборонній програмі ЄС – SAFE.

Це означає, що Київ, Осло та Рейк'явік функціонують в єдиному технологічному просторі, де Україна виступає як головний експерт. Технології перехоплення ракет, методи боротьби з РЕБ та дрони-перехоплювачі – це те, чого не навчать у жодній академії НАТО, але що критично важливо для захисту арктичних кордонів Норвегії.

Без безпечної та сильної України неможливо захистити решту кордонів Європи з Росією, підтверджує Товері:

Так, Росія є проблемою в Арктиці, але це менша проблема, яку ми вже вирішуємо в НАТО, – каже він. – Справжня загроза для ЄС надходить зі сходу, з Росії, і там майбутнє України є надзвичайно важливим.

Євроінтеграція обох країн складає ідеальний пазл для майбутнього ЄС, де кожен підсилює слабкі місця іншого: Норвегія дає гроші на розвиток європейського ВПК, а Україна наповнює його реальними технологіями та бойовим досвідом.

Читайте також
"Політичний вступ" України до ЄС у 2027 році. Комісар підтвердив: Така ідея є

Але фасттреку не буде ані для України, ані для Норвегії

Поява Ісландії в списку кандидатів створює для України серйозний "іспит на швидкість". Ісландія вже є частиною єдиного ринку ЄС та Шенгенської зони, а її закони – на 75% уже ідентичні європейським.

В Брюсселі вже вголос обговорюють можливість fast-track – прискореного вступу для Рейк’явіка, оскільки їм майже не потрібно нічого змінювати.

Водночас посадовець Єврокомісії, який говорив із LIGA.net на умовах анонімності, закликає "забути" про прискорений вступ. Каже, це стосується будь-якої країни-кандидата.

Нам варто припинити всі розмови про "прискорені процедури", – уточнює представник Єврокомісії. – Якщо є політична воля з обох сторін, то треба просто брати і робити реформи. Лише тоді ми побачимо результат.

Для України тут є ризик. У кулуарах Єврокомісії останнім часом дедалі частіше констатують, що Україна сповільнилась у проведенні реформ. Особливо тих, які стосуються судів і боротьби з корупцією. Зважаючи на конкуренцію з "ідеальною" Ісландією, будь-яка затримка Києва тепер виглядає набагато гірше.

З іншого боку, успіх Ісландії показує, що розширення ЄС – це реально. Однак Україна має зважати, що тепер її будуть прямо порівнювати з країнами, які швидко роблять реформи. Це може стати стимулом довести, що Київ може рухатися до ЄС швидко навіть під час війни.

Чого ж очікувати Україні: три сценарії

У 2027 році завершується програма Ukraine Facility, яка тримала українську економіку на плаву. Одночасно фінішує семирічний бюджетний план ЄС. Це означає, що "велике будівництво" нового бюджету ЄС на 2028-2034 роки починається прямо зараз, у кулуарах, де внески Норвегії вже розглядають як головний ресурс для розширення.

Для України це "вікно" до 2030 року – останній шанс синхронізувати свої реформи з фінансовими циклами Європи, поки політичний ландшафт після виборів остаточно не змінився.

На 2027-2030 роки для України зараз проглядаються три реалістичні сценарії.

Перший – пакетне розширення. Україну можуть прийняти в ЄС не одну, а разом із Норвегією та країнами Балкан. У такому варіанті Норвегія фактично підсилює ЄС фінансово, а Україна – з точки зору безпеки.

Другий - індивідуальний fast-track для півночі. Ісландія та Норвегія можуть вступити швидко, приблизно за два роки, а Україна ризикує надовго залишитися кандидатом, якщо зависнуть судова та антикорупційна реформи.

Третій – часткова інтеграція. Україна може отримати доступ до економічних програм ЄС і оборонних фондів, але повноцінне членство відкладуть до завершення війни. Наразі це виглядає найреалістичнішим сценарієм.

Північне розширення ЄС може стати шансом для України. Норвегія приносить у ЄС гроші, Україна – безпеку, Ісландія – високі стандарти. Проблема лише в тому, що так Україну та її прогрес будуть порівнювати не з пострадянськими країнами, а з одними з найбагатших і найефективніших демократій світу.

Читайте також
Два сценарії виживання української "оборонки" на ринку ЄС: репортаж із Брюсселя
Джерело матеріала
loader
loader