Трамп зробив те, чого не зміг Путін: чому багаті країни терміново біжать до ЄС

Логіка європейської інтеграції кардинально змінилася. Якщо два десятиліття тому країни прагнули до Євросоюзу заради економічного процвітання, то сьогодні головним магнітом стала безпека.

Про це пише Politico у масштабному матеріалі про нову хвилю розширення ЄС.

Двадцять років тому, коли уряди колишнього комуністичного Сходу тягнулися до Брюсселя, економічна привабливість була очевидною: багатий Захід міг допомогти підняти зарплати і рівень життя. Але зараз, коли післявоєнний порядок руйнується, а політики ставлять під сумнів надійність США, більш заможні країни - такі як Ісландія та Норвегія, які вже розглядали членство в ЄС і відмовилися від нього, - приваблює саме та безпека, яку пропонує Європа.

"Членство в ЄС завжди забезпечувало стабільність і процвітання європейським націям", - заявила виданню єврокомісар з питань розширення Марта Кос. "Зараз ми бачимо, що країни, які залишаються за межами ЄС, дедалі гостріше усвідомлюють: у світі конкуруючих впливів місце за столом в ЄС означає також підвищену безпеку та захист".

Трамп прискорив усе

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році стало важливим фактором цього зсуву. Але головним каталізатором виявилася поведінка Дональда Трампа після його повернення в Білий дім у 2025 році - про це виданню розповіли чотири дипломати, три чиновники ЄС і два національні чиновники, знайомі з ходом обговорень у країнах-кандидатах, яким була надана анонімність.

Рішення Трампа запровадити тарифи на імпорт, стратегія національної безпеки його адміністрації, яка звинуватила ЄС у прискоренні "цивілізаційного стирання", і його погрози захопити Гренландію - територію Данії та союзника по НАТО - все це штовхає країни до Брюсселя.

Першою готова зробити крок Ісландія: Рейк'явік прискорив графік проведення референдуму про те, чи відновлювати переговори щодо вступу до ЄС.

"Частково картину визначає геополітична турбулентність", - розповіла POLITICO міністр закордонних справ Ісландії Торгерður Катрін Гуннарсдоттір.

"Ми були б сильнішими у складі великої групи однодумців, які відстоюють демократію, свободу, права людини, територіальну цілісність. Не кажучи вже про право народів на самовизначення", - додала вона. За її словами, привабливість членства в ЄС - "це оборона і безпека, безумовно, але й наша економічна безпека".

Багаті проти бідних

Для нинішніх членів ЄС прийняти в клуб заможні країни куди привабливіше, ніж відкривати двері для бідніших держав зі сходу.

Усі 13 країн, які вступили до ЄС з 2004 року, як і раніше, отримують із загального бюджету більше, ніж вносять до нього. Те ж саме, ймовірно, чекає й на офіційних кандидатів - Україну, Молдову, Албанію, Сербію та Чорногорію, оскільки внески до ЄС загалом розраховуються виходячи з розміру економіки країни. Це означає, що нинішнім членам дістанеться ще менший шматок від загального пирога.

Крім фінансових міркувань, уряди діючих членів з обережністю оцінюють відданість кандидатів основоположним цінностям ЄС - вільній пресі, незалежній судовій системі та іншим демократичним свободам.

"Ми не хочемо ще однієї Угорщини чи Словаччини", - зізнався один із дипломатів, близьких до переговорів про розширення блоку. "Ми не знаємо, що станеться в цих нових країнах через 10-15 років. І тоді ми можемо застрягти з ще одним (прем'єр-міністром Угорщини Віктором, - ред.) Орбаном".

Багаті країни з усталеними демократичними інститутами - Ісландія та Норвегія - таких перешкод не зустрінуть. Обидві зазвичай входять до десятки найбагатших країн світу за номінальним ВВП на душу населення, тоді як Чорногорія ледь потрапляє до першої сотні, а Україна за прогнозами на 2026 рік посяде 132-ге місце.

"Звичайно, Ісландії чи Норвегії було б простіше вступити", - зазначив чиновник ЄС, знайомий з процесом вступу. "Вони фактично на 80 відсотків уже там" з точки зору імплементації права ЄС у національні правові системи. "Якщо вони захочуть вступити - а це тільки їхнє рішення - все може відбутися дуже швидко".

"Трамп змінює все"

Оскільки Трамп раз по раз ставить під сумнів готовність Вашингтона захищати союзників і навіть погрожує силою захопити данські та канадські території, країни, що покладалися на НАТО, гарячково шукають альтернативи.

"У НАТО - один набір інструментів, в ЄС - інший", - заявила POLITICO норвезька лідерка-консерваторка Іне Еріксен Сьорейде, яка підтримує членство в ЄС. "І тому членство в ЄС важливе для безпеки такої країни, як Норвегія... Ми прийшли до вирішальної точки, коли членство в ЄС важливе для нас тепер зовсім інакше, ніж раніше".

Як і стаття 5 НАТО, договір ЄС містить положення про взаємну оборону - статтю 42.7.

"Зараз не найкращий час залишатися на самоті", - визнав норвезький чиновник. "Трамп змінює все".

Норвегія подавала заявку на членство в ЄС у 1992 році, однак два роки по тому відкинула його на референдумі. Ісландія зверталася щодо членства у 2009 році на тлі фінансової кризи, але заморозила переговори у 2013 році і відкликала заявку у 2015-му.

Як не дивно, в розмовах зазвучала і Канада: міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро та президент Фінляндії Александр Стубб запропонували Оттаві розглянути можливість вступу до ЄС. Велика Британія, яка проголосувала за Brexit у 2016 році, намагається перезапустити відносини з блоком, хоча про швидке повернення не йдеться.

Україна: єдиний варіант

Кіпр не може вступити до НАТО через позицію Туреччини. Україна заблокована в НАТО рішенням Трампа.

"Коли ухвалювалося рішення про вступ Кіпру до Європейського союзу, економічний вимір, безумовно, був дуже вагомим", - розповіла POLITICO міністр у справах Європи Марілена Раоуна. "Але я думаю, що для Кіпру безпека завжди була на першому місці".

Для України ситуація дзеркальна: членство в ЄС залишається єдиною гарантією безпеки, на яку Київ може розраховувати після припинення вогню з Росією. При цьому вигода буде взаємною, підкреслюють чиновники з обох сторін.

"У нас спільний інтерес. Україна може зміцнити оборону ЄС. Тільки уявіть: українські прикордонники, які воювали на передовій, виконуватимуть місії Frontex (прикордонного агентства ЄС, - ред.) у Балтійському морі", - заявив радник українського уряду Іван Нагорняк.

Підсумок того, що відбувається, один з українських чиновників сформулював гранично чітко: "Немає НАТО, немає США. Є тільки зброя, дрони, боєприпаси. І є ЄС".

Раніше ми писали, що Марта Кос озвучила вирок щодо вступу України до ЄС.