Криза читання і освіти: чому важливо йти проти сучасних технологічних трендів

В умовах агресивного наступу цифрових технологій та глобальної втрати історичної пам'яті, збереження базових людських цінностей - родини, глибокого читання та справжньої освіти - перетворюється на свідомий акт особистого спротиву.

Про це повідомив філософ Володимир Нікітін в ефірі політолога Юрія Романенка.

Спостерігаючи за стрімкою деградацією інститутів суспільства, зникненням культури читання та перетворенням міст на бездушні логістичні вузли, багато інтелектуалів опускають руки, вважаючи ці глобальні тренди незворотними. Проте Володимир Нікітін пропонує інший, екзистенційний підхід: зосередитися не на спробах зупинити неминуче майбутнє, а на збереженні найважливіших фрагментів людяності для нащадків. "Мені зараз важливо не що виходить, а що треба зберегти, чого не повинно зникнути. Ось для мене зараз найголовніше - це дім", - ділиться своїм особистим кредо мислитель.

Він наголошує, що концепція "дому і сім'ї" сьогодні має набути нових, більш усвідомлених форм ком'юніті, здатних витримати тиск зовнішнього хаосу. Другим стовпом опору є переосмислення мети навчання. Сучасна школа перетворилася на конвеєр з підготовки працівників для корпорацій, тоді як справжня освіта має зовсім іншу місію. "Освіта - не освіта для того, щоб працювати, не підготовка. Освіта - бути людиною з душевним досвідом і жити та будувати свій світ", - категорично стверджує філософ. Третім критичним елементом він називає порятунок практики складного читання, яке фізично і духовно формує мислячу особистість.

Експерт чудово усвідомлює, що його погляди йдуть у розріз із магістральним напрямком розвитку цифрової цивілізації. "Я розумію, що це йде проти трендів, але мені важливо, щоб це було. І тому я йду проти трендів. Зрозуміло, що я світ не переверну, зрозуміло, це все утопії, але хоча б щось зробити, смикати ніжками, щоб важливе не зникло", - підсумовує він. Філософ переконаний: хоча врятувати всіх неможливо, завжди існуватиме активна меншість, яка завдяки своїй волі та енергії зможе зберегти ядро людської культури, пронісши його крізь найтемніші часи безпам'ятства.