Штейнбок: Потужне лобі у США коштує, як половина палацу українського олігарха у Франції

Суми, які найпотужніше у світі ізраїльське лобі витрачає на тотальний контроль американської політики, насправді є цілком підйомними для українського великого бізнесу. Проте вітчизняні мільярдери досі віддають перевагу купівлі елітної нерухомості в Європі, замість того, щоб системно інвестувати в захист національних інтересів своєї держави на міжнародній арені.

Про це повідомив аналітик Михайло Штейнбок в ефірі політолога Юрія Романенка.

Порівнюючи фінансові масштаби, експерт наголосив, що гроші, витрачені організацією AIPAC (Американсько-ізраїльського комітету громадських зв'язків), на американські вибори, здаються величезними лише на перший погляд, але в реаліях великого капіталу це досить скромні інвестиції з максимальною віддачею.

"Тут прикол полягає в тому, що це все відносно невеликі гроші, скажімо так, навіть для наших олігархів. Тобто 126 млн доларів на рік, ну це сума, яка становить там трохи більше третини грошей, які Ахметов витратив на свій особняк у Франції", - навів яскравий приклад Штейнбок.

Аналітик висловив жаль з приводу того, що українські еліти поки що не здатні до такої стратегічної консолідації фінансів заради спільної мети. На його думку, навіть незначна частина статків вітчизняних бізнесменів могла б кардинально змінити політичний ландшафт на користь Києва.

"Якби системно українські олігархи скидалися на подібного роду лобістські інститути... Ми ж і таких грошей не витрачаємо, ну ось сукупно там український бізнес, українська держава на те, щоб пролобіювати свої інтереси", - зауважив він.

Штейнбок впевнений, що Україні не обов'язково одразу виходити на мільярдні бюджети. Для початку вистачило б значно менших сум, щоб запустити ефективну роботу лобістів.

"Витратити 10-20 млн доларів на рік на лобізм прямий, я думаю, що і в української діаспори, і там, якщо українські олігархи скинуться, то знайдеться. І ось якраз приклад Ізраїлю цим дуже цікавий", - підсумував Михайло Штейнбок, закликаючи змінити пріоритети вітчизняного істеблішменту.