Європа боїться України в ЄС: Politico - про синдром "троянського коня"

Бачення Урсули фон дер Ляєн про масштабно розширений Європейський союз, який включав би Україну, наштовхнулося на серйозну перешкоду: багато нинішніх членів союзу зовсім не хочуть це обговорювати.

"Хвиля" пише, що про це розповіли дев'ять дипломатів і чиновників ЄС у бесіді з виданням POLITICO.

Страх дати козирі в руки популістам, перспектива болючих національних референдумів щодо кожної новій країни-кандидата, а також колективна травма від багаторічної співпраці з Угорщиною після її вступу у 2004 році - все це формує атмосферу стриманості в кількох європейських столицях. З моменту вступу Хорватії у 2013 році жодна нова країна до союзу не приєдналася.

Розширення ЄС - процес, який активно просуває президент Єврокомісії фон дер Ляєн, - мало стояти на порядку денному саміту в Нікосії (Кіпр) наприкінці цього місяця. Однак, за словами одного з високопосадовців ЄС, який бере участь у підготовці зустрічі, цей пункт, очевидно, до порядку денного не потрапить - що само по собі красномовно свідчить про загальний настрій лідерів.

"Розширення має залишатися вимогливим процесом, заснованим на заслугах, щоб забезпечити його успіх і довіру до нього", - заявив POLITICO французький міністр у справах Європи Бенжамен Аддад.

Немає апетиту

Головна тривога урядів - страх політичних наслідків для будь-якого лідера, який винесе питання про нових членів ЄС на національне обговорення. Про це розповіли троє дипломатів і один високопосадовець ЄС, який бере участь у процесі розширення. Як і інші співрозмовники видання, вони говорили на умовах анонімності, оскільки переговори мають переважно конфіденційний характер.

Серед побоювань у столицях - повторення дискусії про "польського сантехніка", яка охопила багато країн ЄС напередодні вступу Польщі у 2004 році: тоді низка політиків стверджувала, що дешева польська робоча сила витіснить високооплачувані робочі місця в Західній Європі.

"Ті самі напівпопулістські, напівксенофобські аргументи, які ми чули про поляків, ми, швидше за все, почуємо про українців і будь-яких інших кандидатів", - заявив дипломат із країни середнього розміру. - "Хто ці люди? Чим вони будуть займатися в нашому клубі? Вони прийдуть забирати наші робочі місця?".

Особливо гострою ця проблема є у Франції, де за законом знадобився б референдум з питання прийняття будь-якого нового члена. Голосування по Україні зокрема могло б зіграти на руку кампанії лідера правопопулістського "Національного об'єднання" Жордана Барделла, який, за даними опитувань, виграє перший тур президентських виборів 2027 року у свого суперника - центриста Едуара Філіппа.

Утім, Франція у своїх побоюваннях не самотня. За словами дипломатів ЄС, Німеччина, Нідерланди та Італія наполягають на тому, що складний "заснований на заслугах" процес вступу має дотримуватися без будь-яких винятків - навіть з геополітичних мотивів - при всьому розумінні тиску, під яким перебувають Україна та Молдова, що прагнуть вступити до союзу якомога швидше.

"Звичайно, ми не хочемо послаблювати (президента України Володимира, - ред.) Зеленського... але переважна більшість держав-членів не мають жодного апетиту до цієї дискусії прямо зараз", - визнав високопоставлений дипломат із великої європейської країни.

Перемога Петера Мадяра на угорських виборах у неділю, що поклала край 16-річному правлінню Віктора Орбана, відродила надії на те, що Будапешт відмовиться від своєї давньої протидії членству України. Однак Мадяр, судячи з усього, має намір зберегти позицію свого попередника: на багатогодинній пресконференції в понеділок він заявив, що не хоче "прискореного" членства для Києва.

Ще одна часто згадувана причина стриманості - досвід співпраці ЄС з Угорщиною як незручним партнером. Країна, що вступила у 2004 році у складі групи з десяти держав - переважно колишніх членів радянського блоку, - за прем'єра Орбана зіткнулася з незліченними звинуваченнями в утиску демократії; паралельно Будапешт підтримував зв'язки з Москвою і блокував європейську допомогу Україні.

Прийняття нових членів відкриває перспективу появи інших "троянських коней", здатних використовувати право вето - ось чому Єврокомісія прагне "захистити процес розширення від угорського сценарію", наприклад, позбавивши нових членів права вето на кілька років після вступу.

Уловивши настрої ключових європейських столиць, фон дер Ляєн заявила в понеділок, після поразки Орбана, що виступає за скасування принципу одноголосності в блоці - правила, яке, зокрема, дозволяє одній столиці заблокувати перспективи вступу будь-якої країни.

Агресія

Тим часом навіть Чорногорія, яка виконала майже всі умови для членства, не може домогтися від країн ЄС згоди на наступний крок - мандата на початок розробки договору про вступ. "Переговори ще тривають", - констатував перший дипломат ЄС.

Троє чорногорських чиновників, які погодилися говорити анонімно про делікатний процес, висловили розчарування відсутністю прогресу, вказавши на Францію як на ймовірну перешкоду. Французькі офіційні особи відкинули ці звинувачення, заявивши, що Париж не самотній у своїх побоюваннях і домагається ширшої дискусії про розширення.

Тупикова ситуація болюча і для України, яка розглядає членство в ЄС як гарантію безпеки проти майбутньої російської агресії. Можлива мирна угода з Росією могла б включати перспективу членства в ЄС уже до 2027 року як стимул для українських виборців.

Однак країни ЄС не готові прийняти Україну вже наступного року: посли держав-членів рішуче відкинули радикальний підхід до вступу, що обговорювався на вечері на початку березня, який передбачав прискорені терміни членства.

Найбільш активні прихильники України - Швеція та Данія - зараз домагаються завершення переговорів до кінця наступного року. Але для початку переговорів щодо договору про вступ знадобиться схвалення великих держав-членів, а це - велике питання.

"Ми ще не досягли цієї точки", - резюмував високопосадовець ЄС.

Раніше ми писали, що Мадяр озвучив позицію щодо України, кредиту ЄС та санкцій проти Росії.