IISS: дрони вперше обігнали артилерію як головну причину втрат на фронті

Безпілотники вперше в історії війн випередили артилерію як головну причину втрат на лінії фронту. До 2025 року на БпЛА припадало до 80% втрат серед особового складу на передовій - і це найвідчутніший зсув у характері сучасного бою, який західні військові аналітики лише починають осмислювати.

Як передає "Хвиля", до такого висновку дійшли автори нового стратегічного дослідження Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) "UAVs: ISR, Deterrence and War", опублікованого у березні 2026 року.

Масштаб трансформації вражає навіть при поверхневому погляді на цифри. На 24 лютого 2022 року Україна мала в арсеналі менш ніж 100 безпілотників. На 2025 рік країна ставила ціль випустити 4,5 мільйона дронів - російські показники, за оцінкою IISS, лише трохи нижчі. Виробництво FPV-дронів в Україні зросло з 600 тисяч одиниць у 2023 році до 2,2 мільйона у 2024-му, з подальшим зростанням у 2025-му.

Основою фронтової роботи стали саме FPV - дешеві квадрокоптери з камерою, які оператор веде до цілі через відеопотік у шоломі. Один такий апарат коштує кілька сотень доларів, обслуговується невеликим розрахунком із пілота, штурмана і техніка, а збирається з комерційних компонентів. За словами авторів дослідження, Україна фактично використала безпілотні системи, щоб створити тактичний розвідувально-ударний комплекс - і цей комплекс довів свою ефективність на полі бою.

Росія, зі свого боку, зробила ставку на інший клас дронів - одноразові ударні Geran-2, локалізовану версію іранського Shahed-136. До середини 2025 року Москва могла випускати до 170 таких апаратів на добу, розширивши завод у Єлабузі та запустивши другу лінію в Іжевську. У деяких нальотах більше половини запущених БпЛА - це дешеві муляжі-приманки Gerbera або "Пародія", завдання яких виснажити українську ППО.

IISS окремо зупиняється на долі класичних середньовисотних розвідувально-ударних дронів на кшталт Bayraktar TB2 чи російського "Іноходця". Обидві сторони вже фактично прибрали їх із безпосередньої зони бойових дій через надмірну вразливість для наземної ППО. TB2, який на початку війни став символом українського опору, тепер використовується лише для розвідки на відстані до 50 кілометрів від лінії зіткнення.

Паралельно дослідники фіксують перші ознаки часткової автономії бойових БпЛА. У знайденій у 2025 році російській баражуючій боєприпасі V2U експерти виявили плату Jetson Orin Nano - модуль Nvidia для обчислень на нейромережах. Аналогічний чіп знайшли і в експериментальному варіанті "Шахеда" з електронно-оптичними сенсорами, переданого з Ірану. Українські офіційні особи, на яких посилається IISS, наполягають, що повноцінні рої автономних дронів найближчим часом нереальні - надто багато невирішених технічних і програмних проблем.

Автори застерігають від прямолінійних висновків. Самі оператори FPV визнають обмеження своєї зброї - низький відсоток влучань, залежність від погоди, вразливість до РЕБ. До того ж війна в Україні - це конфлікт двох армій, жодна з яких не здобула переваги в повітрі. У сценарії, де одна зі сторін має сучасну авіацію та повноцінну ППО, характер використання дронів може виявитися зовсім іншим.