/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F432%2Fbe52d196d614c1f0c6f6c2380230bede.jpg)
Politico: На саміті ЄС лідери узгоджували оборонні механізми союзу з п'ятою статтею НАТО
Лідери країн Євросоюзу на неформальному саміті на Кіпрі, який відбувся 23-24 квітня, обговорили, як має працювати механізм взаємної допомоги ЄС у разі нападу – і як при цьому не створити конфлікт із головною гарантією безпеки Альянсу – п’ятою статтею НАТО. Про це повідомляє Politico.
Йдеться про статтю 42.7 договорів ЄС, яка передбачає, що держави-члени мають допомагати одна одній у разі агресії. Однак, як визнала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, сам механізм працює не до кінця зрозуміло. У договорах чітко прописано сам принцип допомоги, але не визначено, коли саме він має застосовуватися і хто відповідає за конкретні дії.
Ініціатором дискусії став Кіпр, який не входить до НАТО і прагне отримати чіткі гарантії безпеки від ЄС. Питання стало особливо актуальним після інцидентів із дронами під час війни на Близькому Сході, коли країна відчула пряму загрозу.
Водночас держави східного флангу ЄС, які безпосередньо відчувають загрозу з боку Росії, побоюються, що розвиток оборонних механізмів Євросоюзу може перетинатися зі п’ятою статтею НАТО – ключовим принципом колективної оборони Альянсу. Саме тому вони наполягають: будь-які нові інструменти мають доповнювати НАТО, а не дублювати його.
Міністр закордонних справ Кіпру Костянтінос Комбос пояснив, що стаття 42.7 – це не про обов’язкову військову відповідь, а про ширшу взаємну допомогу. Вона може включати дипломатичну підтримку, технічну або медичну допомогу, а також цивільні чи військові заходи – залежно від ситуації.
Зробити цей механізм більш практичним попросив прем’єр Польщі Дональд Туск. Водночас лідери ЄС залишаються обережними щодо розширення ролі Євросоюзу в обороні, адже ця сфера традиційно належить НАТО та національним урядам.
Як пише видання, у підсумку ЄС шукає баланс: зробити власну систему взаємної допомоги більш зрозумілою та дієвою, але не послабити головну безпекову архітектуру Європи – НАТО.
- 22 квітня Німеччина вперше в історії Бундесверу ухвалила військову стратегію, яка передбачає використання бойового досвіду України для розвитку власної армії.
Актуальне

